Як розмножити розмарин за допомогою живця

    Вирощування розмарину – складна робота, так як ця пряність надзвичайно примхлива і теплолюбна. Її розмножують різними способами (розподілом куща, розсадою, відведеннями), але живцювання – найпростіший і найшвидший з них, оскільки кух, що розрісся з живця, росте і міцніє більш активно. Однак розмноження розмарину живцями має безліч нюансів.

    Особливості методу

    Вирощування розмарину з живців у домашніх умовах проводять відштовхуючись від клімату регіону. У помірних широтах відбір гілок і приготування розсади краще здійснювати навесні (в останніх числах березня – на початку квітня), а пересадку на ділянку – у травні-червні. Восени, розмноження куща живцями, доцільно робити на території з теплим кліматом. На півдні країни кущ приживається у будь-який сезон крім зими, тому що виростити розмарин з гілочки у цей час буде складно через теплолюбність рослини.

    Важливо!

    Живцювання проводиться виключно з використанням верхньої частини стебел дорослої рослини. Нижні стебла для процедур непридатні.

    Для розведення розмарину у квартирі чи будинку найкраще підійде осінній кущ. Пагони зрізають самостійно з рослин, що вже є на городі, або купити пучок зелені на ринку. Ще як варіант купити саджанець у магазині або ж замовити через інтернет. Оптимальна довжина стебел для живцювання – 10-12 см. Нижні 5 см попередньо очищають від листя.

    Підготовка живців

    Перед тим, як виростити вдома прянощі з живця, необхідно переконатися, що на гілочках утворилося коріння. Укорінити розмарин швидко в домашніх умовах вдасться, помістивши його в ємності з водою. Її оновлюють 1 раз на 3 дні. Крім того, укорінення стебел розмарину має проходити в комфортних для рослини температурних умовах із достатнім проникненням світла на листя.

    Процедура підготовки живців має кілька етапів:

    1. Спочатку готують землю та тару, в яку планується помістити живці.
    2. Грунт суміш можна зробити самостійно з чорнозему, гумусу, торфу і піску або купити.
    3. Дно ємності закривають гравієм, покривають шаром вологої землі.
    4. Викопують маленькі лунки глибиною близько 3-4 см і закопують саджанці, що вкоренилися.
    5. Обов’язково поливають рослину знову.
    6. Тару з розмариновими живцями залишають у світлому та теплому місці (наприклад, неподалік вікна) на 30-45 днів.
    7. Після утворення міцного коріння рослину з горщиків переносять на ділянку.

    Зверніть увагу!

    Примхливий розмарин і щодо різновиду ґрунту, в який його висаджують. Не можна розмножити розмарин живцями, висадженими в лужний, важкий або глиняний ґрунт – це загрожує загибеллю саджанців.

    Рослина вимагає частого поливу – не менше 4 разів на 7 днів. Досвідчені городники радять періодично розпушувати землю, щоб вода не застоювалася у горщику. Занадто рясний полив призведе до гниття кореневої системи, тому зайву воду з піддону слід одразу зливати.

    Оптимальні терміни

    Для різних кліматичних умов оптимальний термін висадження розмаринових саджанців у відкритий ґрунт варіюватиметься: жителям середньої смуги рекомендується переносити саджанці надвір у ті дні, коли температура коливається від +5 до +10 °С; у центральних районах приступають до пересадки відростків із 15-20 квітня; на півночі країни вирощувати розмарин слід тільки в оранжереях або теплицях: через низьку температуру повітря пагони та коріння рослини не розвиваються.

    Рослина надзвичайно чутлива до температурних змін. Розмарин витримує похолодання лише рівня -5 °С. В осінній та зимовий сезон, коли стовпчик термометра опускається набагато нижче, пряність викопують, пересаджують у горщики та переносять у теплу будівлю з t +5-+15 °С. При дотриманні правильного температурного режиму кущ буде рости протягом довгих років.

    Вимоги до ґрунту та місця

    Місце, де планується посадити розмарин живцем, має добре освітлюватися сонцем, приховано від холодних поривів вітру, а земля не бути надто зволоженою. Переважно розміщувати його на східній або південній частині городу. Якщо погода не дозволяє вирощувати кущ просто неба (наприклад, у північних широтах), горщики ставлять у кімнаті, створюючи комфортне середовище для росту розмарину.

    Розмаринові кущі вимагають особливої ​​уваги до вибору ґрунту. Найкомфортніше рослина почувається в пухкому піщаному грунті з низьким рівнем кислотності: така земля добре вбирає (але не затримує) воду і дає корінню отримати необхідну кількість кисню. Якщо грунт на ділянці кислий, створити потрібні умови допоможе додавання піску та вапнування (додавання вапна та доломітового борошна). Уникнути перезволоження можна, уклавши на дно посадкових лунок дренаж з керамзиту, щебеню, уламків битої цегли, великої гальки.

    Посадка

    Перед початком посадки радять готувати спеціальну поживну суміш, яка спростить процес пристосування саджанців до нового місця. Добриво складається з однакової кількості листової землі, торфу та річкового піску з додаванням 1 ст. крейди, подрібненої на порошок, на 1 кг суміші. Змішування отриманого добрива з ґрунтом дозволить збагатити ґрунт корисними елементами.

    До висадження розмарину на відкриті грядки на городі, саджанці вкорінюють і вирощують у ящиках до висоти приблизно 7-8 см. Після цього молоді кущі висаджують на ділянку в лунки глибиною 5-8 см на відстані щонайменше 1 м один від одного, закопуючи їх до рівня дольних листків. Потім розмарин поливають та накривають плівкою або поліетиленом. Розкривають посадки лише через тиждень: через цей термін рослина приживеться і укоріниться. Через 3 роки після посадки розмарину в період його цвітіння можна збирати перший урожай. Ароматні гілочки зрізають разом із квітками.

    Наступний догляд

    Росте розмарин повільно, тому не варто часто обрізати листя. Краще робити це у перші місяці літа, після завершення періоду цвітіння. Максимальна висота куща в контейнері зазвичай не перевищує 90 см. Щоразу, коли чагарник розростається і його коріння стає довгим, його переміщають у більш просторий горщик. Після того, як верхній шар ґрунту стане сухим, потрібно налити під корінь квітки теплу воду, попередньо давши їй відстоятись. Навесні та влітку полив здійснюють з періодичністю 2-3 рази на 7 днів, взимку рідше – лише 2 рази на місяць. Корисні щоденні обприскування рослини в ранковий або вечірній час.

    Пряність не переносить надто високої або низької температури. У період спокою комфортна температура для квітки +6-15 °С, у період вегетації вона вище +23-25 ​​°С. При надто високій температурі ставлять поруч із горщиком чашку зі снігом чи льодом. Крім того, рослина потребує світла. При вирощуванні будинку найкращим вибором буде поставити контейнер із розмарином на підвіконня. Для рівномірного розвитку крони кожні два дні його розвертають. При недостатньому освітленні рекомендується встановити фітолампу, надмірне – створити тінь.

    На замітку!

    Не варто забувати і про вологість повітря. Додавання зволоженого керамзиту до піддону ємності з рослиною допоможе компенсувати сухість повітря взимку, коли в квартирах працює опалення. Додатково зволожувати повітря у літні місяці, як правило, не потрібно.

    Підгодовують рослину 1 раз на 30 днів у період вегетації, який починається у перші місяці весни та закінчується восени. Для цього використовують універсальне комплексне добриво, яке розводять подвоєною кількістю води. Кілька разів на місяць додають торф, перегній або суперфосфат, а також добрива з вмістом калію (для активізації росту). Взимку кущ не потребує підживлення. Боротьба зі шкідниками та хворобами.


    Розмарин відомий своїми антибактеріальними властивостями, але це не рятує його від хвороб та шкідників. Неправильний догляд може спровокувати появу таких проблем:

    • слабкий аромат (надмірний полив та дефіцит добрив);
    • пожовтіння листя (недостатній полив);
    • млявість листя (надлишок світла).

    Вирішити проблеми можна нормалізацією умов зростання рослини. Що стосується шкідників, то розмарин нестійкий до:

    • борошнистої роси;
    • павутинному кліщу;
    • попелиці.

    Важливо!

    Якщо кущ оброблявся дезінфікуючими засобами, їсти його в жодному разі не можна.

    Найчастіше на рослину нападає павутинний кліщ. Його легко виявити тонким павутинням на листі. Ефективні у боротьбі зі шкідником препарати: «Танрек», «Фітоверм», «Неорон» та «Актеллік». Якщо на розмарин напала попелиця, можна позбутися її за допомогою інсектицидів або простим народним методом. Для цього шматок господарського мила натирають, змішують з водою та обприскують рослину, попередньо захистивши ґрунт від попадання мильної води.

    Білі цятки на листі говорять про появу небезпечної борошнистої роси, що загрожує загибеллю розмарину. Найчастіше поява шкідника пов’язана із занадто високою зволоженістю повітря та ґрунту. Для лікування потрібно лише нормалізувати полив та обробити кущ фунгіцидами.

    Існує безліч способів розмноження розмарину. Однак, беручи до уваги вибагливість рослини, найкращим рішенням буде черенковати розмарин. При дотриманні всіх правил та підтримці комфортних умов цей процес не вимагатиме великих зусиль.