Оселя

Потурати = сприяти

"Мати порадила не потурати свекрусі, не мовчати, як це робить Мотря." (Іван Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я")

"Дурна! Дурна!! Не вір нікому і серцеві не потурай!.. Серце поводар? Сліпий це поводар! Данило серця слуха — куди ж веде його те серце золоте?" (Іван Карпенко-Карий "Розумний і дурень")

Серпанок = напівпрозора тканина чи повітря

"(...)звелів, щоб слугувала йому і його гостям жона султанова Олівера, зовсім гола, тільки в коштовних оздобах і з прозорим серпанком на стегнах." (Павло Загребельний "Роксолана")

"Маруся убралась до вінця в простеньку чистеньку сукню. Ні весільного серпанку на голові, ні білої сукні, ні гірлянди, нічого того вона не зохотилась надівати." (Іван Нечуй-Левицький "Навіжена")

В імлі травневої ночі, в серпанку легеньких туманів річка стала безмежною, як море, і вони по ній пливуть... (Іван Багряний "Сад Гетсиманський")

Пантрувати = доглядати, стерегти, уважно стежити

"У хаті — Мотря обід або вечерю варить, дітей пантрує й годує; а ввечері, при каганці, пряде кужіль або що голкою шиє; надворі — ходить коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками або м'якиною, рано й вечір — доїть." (Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?")

"Та який сон у втікача? Заячий… Щоб не стати здобиччю хижака, треба бути весь час насторожі — на одне око спати, а другим пантрувати ворога." (Володимир Малик "Двоє над прірвою")

Як тихо на землі! Як тихо!
І як нестерпно — без небес!
Пантрує нас за лихом лихо,
щоб і не вмер і не воскрес. (Василь Стус "Завантаження")

Кухоль = велика скляна, металева чи глиняна посудина

"Оце недавнечко, тільки що ми сіли обідать та з'їли борщ, а він знов до мене каже: "Подай мені кухоль води, бо я пить хочу". Я кажу до його: "То встань з-за стола, піди та й напийся води. А завтра, як сідатимемо за стіл обідать, я прикочу з сіней діжечку з водою та й поставлю отам коло стола, а на столі поставлю кухля. Про мене, пий, хоч лусни, тільки більше не настирайся"." (Іван Нечуй-Левицький "Неслухняна жінка")

"Руки козака впали і випустили її з обіймів. Щастя хвилини було розбите, як розбивається кришталевий кухоль з солодким питвом..." (Адріан Кащенко "Борці за правду")

Сновигати = тинятися, швидко ходити туди-сюди

"На городі палало троє багаттів, а кругом їх вештались молодиці, сновигали баби. В легенькому диму од багаття було видно з десяток здорових золійників та горшків з усякою стравою для обіду.." (Іван Нечуй-Левицький "Старосвітські батюшки й матушки")

"На шляху сновигали автомобілі, як і в місті, тільки чомусь надто часто грохотів і наближався ближче грім і не було дощу." (Борис Антоненко-Давидович "Пегас")

Бузувір = релігійний фанатик, жорстока й лиха людина

"Бодай ви пропали, синочки, бодай ви пропали,
бо так не карав нас і лях-бусурмен-бузувір." (Василь Стус "За літописом Самовидця")

"Бив, бив, бузувір, господи як бив!.. Раз з горища жбурнув мене об долівку та мало не перебив надвоє... Більш місяця вилежала після тії бійки..." (Марко Кропивницький "Розгардіяш")

"Справа йшла не про саме його життя — фашисти нищили народи й нації, і бузувіри, їхні професори, придумають потім для тупих фашистських голів оті, про людське око, теорії." (Юрій Яновський "Заповіт")

Вщерть = наповнений до верху

"На яру коло криниці було найкраще місце. Високий камінь трохи виступав з гори. З-під його лилася вода з холодного джерела і стікала в широку криницю з природним кам'яним дном. Чиста, як кришталь, та погожа вода стояла сливе вщерть з кам'яними цямринами криниці." (Іван Нечуй-Левицький "Причепа")

"Та в тую ж хвилину, коли переповнилось вщерть моє серце могутнім отим передчуттям, враз щось страшне, невідоме на його злягло, придавило, неначе морозом скувало." (Дніпрова Чайка "Снище")

"Але нікого з близьких у цьому вщерть залюдненому тепер місті коло неї не було, та й хтозна, чи залишився тут хтось із них після довгих років, перемежованих бурями й лихоліттям." (Борис Давиденко-Антонович "Щастя")

Кавалок = шматок

"Він витяг з торби хліб, солонину та пляшку і вимивав рану горівкою; потім відірвав кавалок рукава, завив ногу і зав'язав мотузком від міха." (В. Стефаник "Сини")

"Зловіщий брязкіт днів, що б'ються на кавалки,
І жах ночей, що затискають плач.
Ти, зраджений життям, яке любив так палко,
Відчуй найглибше, але все пробач." (Олена Теліга "Життя")

"Треба було кинути цей кавалок хліба, кинути просто в обличчя вартовому, як кидають каменюкою на собаку, треба було випустити з руки ложку й навіть не пробувати отієї золотавої мішанини в мисці." (Павло Загребельний "Дума про невмирущого")

Гамселити = лупцювати когось чи сильно по чомусь стукати

"Дівчина кричала й плакала. Баба зирнула в вікно, побачила, що невістка лупить дівчину, однією рукою держить, а другою гамселить і по спині, й по голові, і по чому влучить." (Іван Нечуй-Левицький "Біда бабі Палажці Солов'їсі")

"Чіпка, як почув про діло,- мов хто його обухом лигнув по голові. Сором, досада, злість - усе разом прилило в його голову, мутило його кров, гамселило у висках, заходило жовтими кружалами у віччю… Сам він поблід; руки тряслися…" (Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні")

"Але варто лише усвідомити залізобетонність, котра оточує тебе з усіх боків, як ти перетворюєшся на божевільного і починаєш шалено гамселити у стіни - «випустіть мене!»." (Ірен Роздобудько "Дві хвилини правди")

Швендяти = ходити сюди-туди, блукати, тинятися

"Дід Грицай ще за живоття сина одбився од роботи і тільки справляв посиденьки за чаркою то в корчмі з старими дідами, то в себе, та все швендяв з старою по весіллях, по хрестинах та похоронах." (Іван Нечуй-Левицький "Старі гультяї")

"Кого боятись? Чого боятись? Вони нікого не бояться. Вони раді всіх у себе бачити. Дивіться — вони навіть дверей не зачиняють, я навіть казала: тепер війна, по вулиці швендяють різні люди… А вони мені: на те, кажуть, і вулиця, щоб по ній швендялись…" (Улас Самчук "Шумлять жорна")

Шворка = мотузка

"А за цією перезвою ідуть карети з панами одна за другою повагом, помаленьку до самого палацу, а позад їх сунуться вози з усякою вантагою, з посудом та столами, а псарі ведуть на шворках та реміняках псярню." (Іван Нечуй-Левицький "Живцем поховані")

"На шворках у дворі висіла білизна — стільки шворок і білизни можна побачити лише у дворах будиночків, де мешкає кілька сімей." (Євген Гуцало "Хто ти?")

Цвікати = дорікати, показувати своє невдоволення

"То ти через свою дурну жінку будеш мені цвікати таке в вічі! Чого ти, бісова дочко, гризешся з матір'ю?" (Іван Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я")

"Попаду якомусь насмішникові на зуби, то й будуть люди цвікати: "Дмитро Югину на посаг повіз". Знаю я їх" (Михайло Стельмах "Велика рідня")

Духопелити = сильно когось бити, лупцювати

"Я тікав — мене духопелили, як тварюку..." (Валер'ян Підмогильний "В епідемічному бараці")

"Якусь мить всі стояли мовчки, ніби їх громом ударило. Потім з обуреним галасом кинулися до свого понівеченого витвору.
— Який негідник це зробив?!
— Як це сталось?!
— Це хтось навмисне, з заздрощів!..
— Віддухопелити б капосника, щоб знав!" (Наталя Забіла "Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда")

Хурделиця = завірюха, хуртовина

"Нагорі розгулювала хурделиця, тріщав мороз, а в норі було затишно й тепло." (Чухліб Василь "Той, що живе на баштані")

"Сьогодні він хотів, як заведено, піти до хрещеного батька й понести йому святу вечерю. За це, без сумніву, хрещений дав би йому шага, а то й медяника, але мати, злякавшись хурделиці, не пустила його й звеліла зостатися дома." (Михайло Старицький "Кармелюк")

Гаплик = гачок на одязі чи пристрої

У сучасній мові це слово часто вживають у значенні "потрапити в безвихідь", "прийде край, кінець".

"У синьому жупані з шовковим шнуром, китаєвому поясі з китицею, як завше, охайний, защіпнутий на всі гаплики, на всі ґудзики, з обличчям, з якого не можна було нічого прочитати." (Юрій Мушкетик "Гетьманський скарб")

"Брязнув гаплик, дверина сама собою одхилилась на скошених петлях, і Тиміш вступив у хату." (Валер'ян Підмогильний "Старець")

"Коли інші фігури не вистояли, тоді й королю гаплик. Ось дивіться: "Шах королю!"" (Григір Тютюнник "Азарт")

Жижки = підколінні сухожилки

Це слово часто використовують у вислові "жижки дрижать (трусяться)" - від нетерпіння щось зробити або ж від страху.

"Чиясь дурна куля смальнула діда по жижках під самим коліном і підчесала йому жижки так, що дід од того часу вже не ходив, а стрибав по-заячі." (Іван Нечуй-Левицький "Князь Єремія Вишневецький")

" Треба вам сказати, що Євмен чудово на бубон бив. Було як утне "Горлицю", або отієї весільної: (...) так у мене, у старої, жижки до танців задрижать; а що ж то в молодих! ... Уся шкура заговорить!" (Олександр Кониський "Дід Євмен")

"Але природа наділила його дещо хворобливою фантазією, і, коли ішлося про щось небезпечне або ж незрозуміло-загадкове, та фантазія малювала Марусикові такі яскраві картини, від яких і в найвідчайдушнішого сміливця затрусилися б жижки." (Всеволод Нестайко "Чарівний талісман")

Обійстя = двір, садиба

"І все далі коїлося в густому тумані — і брали втоплену Марію на руки, й несли через обійстя до хати, й вкладали на ліжку." (Євген Гуцало "Безголов'я")

"А яке розкішне обійстя було в Розсох! Під стару хату вони підвели цегляний фундамент і замінили нижні підгнилі вінки зрубу, перекрили залізом дах, а рублена комірка була ще добра і клуня також, довкруж клуні росли високі осокори, один молодий осокір ріс під хатою од вулиці, а по межі од лугу шуміли велетенські розсохаті верби. (Вона якось зізналася Омелькові, що виходила не стільки за нього, як за його обійстя)." (Юрій Мушкетик "Суд")

Перепудитися = перелякатися

"Гм, мусив так дуже перепудитися. Ну, про мене, нехай му завтра відливають переполох!" (Іван Франко "Борислав сміється")

"А бодай того попа хороба втяла! Не міг отам до своєї грубої попаді причепитися, але він мені хору жінку перепудив." (Лесь Мартович "Грішниця")

Кпити = кепкувати, насміхатися

"Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Кілька разів гонили його стрільці, травили його псами, заставляли на нього заліза або підкидали йому затруєного м'яса, нічим не могли йому доїхати кінця. Лис Микита кпив собі з них, оминав усякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав." (Іван Франко "Фарбований лис")

"Кілька літ парубочив отак і частував дівчат то кусником обарінка, то медівника і не доміркувався, що з нього собі кпили, що жодна з них була б не пішла за нього, хоть би їй був купу насипав, як Чорногора, — не то медівників, але й самого золота..." (Стефан Ковалів "Чічі")

Нараяти = порадити

"І він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на ґрунт (з грішми тепер усюди приймуть!) і господарювати." (Іван Франко "Вівчар")

"В кабінеті голови сиділи сам голова, худий, високий, приїжджий з Донбасу чоловік — щось таке було в нього зі здоров'ям, що лікарі нараяли йому жити в селі, — і Дарка." (Григір Тютюнник "Кізонька")