70+ способів розважити немовля. Вірші-забавлянки, лічилки, потішки, лоскоталки для найменших діток
Мавпа мавпі говорила:
Ти – макака, я – горила,
Ти – горила, я – макака.
Я – красива, ти – ніяка.
Хочеш вір, хочеш не вір,
Сіра мишка знайшла сир.
І не мало, й не багато,
А у мишки буде свято!
Жабенятко забруднилось.
Забруднилось, не помилось.
Жабенятко, так не гоже.
Ну на кого ти похоже?!
Я похоже на мамуню,
На мамуню кваа-кваа-куню.
Котику під вушко
Принесли подушку,
Він її під хвіст поклав
І подякував:”Няв, няв”.
Коло річечки щодня
Бавить жаба жабеня,
Накриває лапкою,
Називає жабкою.
Я пливу пливу, пливу,
У червоному човні.
Весело, весело, весело мені!
А між нами хлопчаками
Хтось не слухається мами.
Раз два три,
Це напевне будеш ти!
Киця Мура, де ти була?
Я гукав, а ти не чула.
Я сиділа під столом,
Їла кашку з молоком!
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг,
Поки жарив, поки пік,
То пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто а не сніг.
У слона болить нога,
Він сьогодні шкутильга,
Гостював комар у нього,
Наступив йому на ногу.
Цей пальчик в ліс пішов (мізинчик, а тоді наступні пальчики…), цей пальчик гриб знайшов, цей пальчик чистив, а цей пальчик смажив, а цей пальчик усе з’їв і від того потовстів.
Жабка Мама,
Жабка Тато
Жeбонять щось Жабeняті.
Жабeнятко слухає і животик чухає.
Цей пальчик – мій дідусь,
А цей пальчик – баба,
А цей пальчик – мій татусь,
А цей пальчик – мама,
А цей пальчик – ім’я дитини.
У мене кругла голова
Очка два, вушка два,
Ніс один і рот маленький,
І волоссячко біленьке.
Під час купання забавляєтеся з іграшками і примовляєте:
Котику-воркотику,
Помий лапкою ротика.
А ти, конику, заклич песика,
Будем водичкою поливати,
Гриву конику чесати.
Ходила синиця у синій спідниці,
Збирала у кошик достиглі суниці,
А синичатко, жовтенький животик,
Збирало сунички не в кошик, а в ротик.
Що так пахне, смакота?
Запитав кіт у кота.
Кіт над ніркою приліг:
Миші там печуть пиріг.
Кую кую чобіток.
Подай, бабо, молоток.
Не подаш молотка –
Не підкую чобітка.
Сіра киця милася,
У вікно дивилася,
Хвостиком махала,
Кошенят шукала…
Де ж мої малята,
Сірі кошенята?
Час уже їм спати,
Сірим кошенятам.
Зранку, коли малюк прокидається:
Киця-кицюня,
Злата-Златуля,
Сонечко ясне,
Дівонька красна.
Має гарні оченята,
Має ніжні рученята.
До матусі посміхається,
З цілим світом вітається.
Перед візитом до лікаря:
Маленький баранчик у лікаря бував,
Не плакав не боявся і ротик відкривав.
І каже лікар: “Молодець, тепер прошу тебе,
Скажи, будь ласка, букву А, Баранчик каже: “Беее”.
Сів дракончик на балкончик,
З’їв фіранку і вазончик.
Ми дракона не злякались,
Тільки дзвінко засміялись.
Заходь мерщій у хатку,
Будем їсти мармеладку.
Гойдаючи дитину на колінах:
Їде, їде пан, пан,
На конику сам, сам.
А за паном хлоп, хлоп,
Черевичок лоп, лоп.
Беремо голівку в руки, легенько “перекидаємо” з руки в руку і приказуємо:
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Шусь у піч, шусь у піч.
Рости, рости хлібчик!
При останніх словах піднімаємо дитинку.
Гойдати дитинку на колінах чи великому м’ячику, приспівуючи:
Гойда-да, гойда-да,
Добра в коника хода,
Поводи шовкові,
Золоті підкови,
У вершника на коні
Очки волошкові!
Пальчики рахуємо, починаючи з мізинчика:
Льоля.
Боба.
Дичка.
Пшеничка.
А ти, старий Бобисько, фурррр за плотисько!!!
Або:
Горошок.
Бобошок.
Фасолька.
Кукурузка.
А ти, старий бобисько,
(кКрутимо, крутимо)
Футь, за вікно.
Голи годуєте дитину:
Мамо, гаму дай мені,
Що варили на вогні?
Мамо гаму дай, дай, дай,
Біля мене тут сідай.
Дала мама гаму, гам,
Своїм любим діточкам,
Посідали за столом,
Їли кашку з молочком.
Добрий ранок, добрий ранок!
Зустрічаємо світанок.
Сонечко вітається,
Тепло посміхається.
Посміхнемося і ми,
Розпочнемо день новий!
Як усі щасливі діти,
Будемо ра-ді-ти!
Для гри у ванній:
Хлюп, хлюп водиченько,
Умий (ім’я) личенько,
І ручки, і ніжки,
І носик, і кіски.
Хлюп, хлюп, хлюп!
Коли дитина вчиться чистити зуби:
У мене щіточка зубна.
Подивіться, ось вона.
Зверху-вниз і навпаки.
Чищу зуби залюбки.
Для вмивання:
Водичко-водичко,
Помий мені личко.
Рожеве та біле,
Як яблучко спіле.
Замість “мені” можна ім’я дитини.
Коли причесуєте:
А у мене, а у мене
є гребіночка зелена.
Я нікого не прошу.
Сам голівку причешу.
Ми рахуємо пальчики:
Шоколадний,
Мармеладний,
Із запахом зефіру,
Зі смаком пломбіру,
А мізинчик самий-самий солодкий для мами.
Стародавня забавлянка для дітей:
Байка-байка:
Курив дід файку,
На довгім цибуху,
І спік собі вухо.
А де то вухо?
На столі лежало.
А де той стіл?
Вогонь спалив.
А де той вогонь?
Вода загасила.
А де та вода?
Горобчики випили.
А де ті горобчики?
В гори полетіли.
А де ті гори?
Зіллям заросли.
А де то зілля?
Порвали дівки на вінки.
Коли дитина не хоче йти у садочок абощо і вигадує, що неї щось болить:
Засмутилось кошеня,
Треба в школу йти щодня.
І придумало умить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І придумав накінець.
“Ця хвороба не проста,
Треба різати хвоста”.
Кошеня кричить :”Ніколи!
Краще я піду до школи!”
Я біжу, біжу по гаю,
Я метелика впіймаю.
А метелик не схотів,
Геть від мене полетів.
Віршована руханка:
Зранку гноми в ліс пішли… (ходьба на місці).
По дорозі гриб знайшли… (нахиляємося вперед, потім піднімаємося, при цьому руки тримаємо на талії).
А за ним то раз-два-три… (нахиляємося вправо, вліво…).
Показалися ще три!… (руки вперед і розводимо в сторони).
І поки гриби збирали… (нахиляємося і руками намагаємося дістати до пальців ніг).
Гноми в школу не попали…(руками беремося за щоки і хитаємо головою вправо, вліво).
Побігли, поспішили… (біг на місці або по колу).
І гриби всі погубили… (присідаємо).
Лічилка
Раз – ялинка, два – дубочок,
три – березовий гайочок,
а чотири – це травиця,
п’ять – мурашка-трудівниця,
шість – колючий їжачок,
сім – грибок-боровичок,
вісім – білка, дев’ять – пташка,
десять – квіточка-ромашка.
Для сонної дитини:
У моєї доні
Оченята сонні,
Рученьки мов з вати,
Доня хоче спати.
Дві долоньки міцно спали,
Сни у кулачках тримали.
Як проснулись – потягнулись
І чарівно усміхнулись.
Стриб, стриб, стриб,
Стриб, стриб, стриб,
Буду я рости, як гриб…
Щоб не продувало спинку,
Ми поправимо кофтинку.
Гам, гам, гам,
Гам, гам, гам…
Дуже смачно зараз нам.
Ручки хлоп, хлоп, хлоп,
Ніжки топ, топ, топ…
Вушка слух, слух, слух,
Носик нюх, нюх, нюх…
Пальчикова гра:
Задрімав мізинчик трішки,
Безіменний – стриб у ліжко,
А середній там лежить,
Вказівний давно вже спить.
Вранці вci вони схопились враз –
В дитсадочок бігти час.
(По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших – „будимо”. Розкриваємо всі пальці „враз”).
Я хом’ячок НЯМ-НЯМ,
Люблю зерно НЯМ-НЯМ,
Живу я там НЯМ-НЯМ,
Де є воно НЯМ-НЯМ.
Хом’ячок, хом’ячок,
Покажи свій бочок!..
Ні, не покажу,
Бо я на ньому лее-жуу!!
Звичка є у совеняти,
Коли вдень лягає спати,
Одягає окуляри,
Ще й одразу аж дві пари!
Малюка питають: “Нащо?”.
Каже: “Сни так видно краще”.
Вірш надобраніч:
Іграшки заснули всі,
Кіт дрімає на вікні,
Навіть пташечка мовчить
Це тому що (Левчик) спить.
Я печу, печу, печу,
Діткам всім по калачу.
Зверху маком притрушу,
В піч гарячу покладу.
Випікайтесь калачі
У на каленій печі,
Буду я дітей скликати,
Калачами пригощати.
Дятел, дятел конопатий!
Ти кому будуєш хату?
Це не хата, тук-тук-тук,
Під корою сидить жук.
Цей шкідливий короїд
Попадеться на обід.
Де ти, білочко, живеш,
Що ти, білочко, гризеш?
У зеленому ліску я гризу горішки,
І гриби, і шишки.
А в зимові люті дні
Ти не мерзнеш у дуплі?
Мене добре зігріва
Моя шубка хутрова,
А тому зимові дні
Мені зовсім не страшні.
Хто це під дубочком
Стука молоточком?
Зайчик для лисички
Шиє черевички.
Черевички під заказ,
Їх пошити треба враз.
Чоботарик поспішав,
По гвіздочку не попав,
А попав по пальці,
Ойойой, рятуйте зайці!
Україна- рідний край,
Поле, річка, синій гай,
Любо стежкою іти,
Тут живемо я і ти.
Три ведмеді зранку встали,
По малину почвалали,
Перший йде ведмідь – то тато,
Він великий і кошлатий.
Слідом матінка спішить,
А за нею син біжить.
Раді всі і час не гублять,
Бо малину дуже люблять.
Коли чешу деколи “заговорюю зуби”
Кучерявий баранець
“Мекав дайте гребінець
Я гладеньким хочу стати.”
Та сказала добра мати-
” Не пригладжуй чуба, нащо?
Кучерявим бути краще. Баранцеві до лиця
Не вживати гребінця.
Коли дитина плаче:
Білка скочила на гілку,
Розгойдала білка гілку,
Погойдалась білка трішки
Та й майнула по горішки.
Глянь, руденька білочка
Скочила на гілочку.
І ми з нею скачемо,
Більше ми не плачемо.
Ой! Який чудовий сміх.
Білка дала нам горіх!
На городі у рядочки
Сіє бабця огірочки,
Сіє морквочку носату
І петрушку пелехату,
Ще й дрібненького мачку
Сіє грядку отаку.
Садить густо бараболю,
Помідори і квасолю,
Трохи нижче для кози
Садить бабця гарбузи.
Як посходить все – сапає,
Прориває, підгортає.
А дрібненький теплий дощик
Все те гарно поливає.
Причесуючи, примовляти:
Рости, кісонько, до п’ят, всі волосики уряд,
Рости, косо, не путайся, доню мами слухайся.
Коли дитина не хоче спати:
У лісі є зелена хатка,
Там поснули ведмежатка,
А найменший вереда
Своїй мамі набрида.
Каже: «Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Якщо меду не даси,
Хліба, сала й ковбаси!»
«Люлі-люлі, треба спати,
Над синком шепоче мати,
Як заснеш — тобі усе
Сон в корзині принесе».
Коли дитина не хоче вмиватися:
Три лисички, три сестрички
Миють лапки, миють личка
Не впускає тато-лис
Їх не митими у ліс.
З’їла мишка
Цілу книжку,
І сказала миша:
“Я – найрозумніша!!!”.
Порося кришило в бочку
Ріпу, редьку, огірочки.
А буряк – в старе корито.
Буде з чого борщ варити!
Малювала зранку мишка
Три цукерки, два горішка.
А в обід в куточку сіла
І смачний малюнок з’їла.
Коли купаєте дитину:
Скочив котик,
Сів на плотик,
Миє ротик і животик.
Він маленький і чистенький,
Гарний Мурчик мій маленький.
Дощик-дощик, кап-кап-кап,
Мокрі всі доріжки.
Ми не підемо гулять,
Бо намочим ніжки.
Гей, грибочки, не дрімайте!
Швидко в кошик мій стрибайте.
Мухомору лиш скажу:
Я з такими не дружу.
Коли дитина не хоче одягатися:
Слон купив собі краватку
У велику жовту цятку.
А маленьке слоненя
Приміря її щодня.
Хоче бути слонятко
Ну точнісінько як татко.
Ой болить у мене зуб, бо не хоче їсти суп.
Хоче меду, хоче грушки,
Хоче теплої пампушки,
А як ще дасте сметани,
Вмить боліти перестане.
Хто не знає мухи?
Мухи-набридухи?
Я на місці не сиджу,
Жу-жу-жу-жу,
Там де бруд – я вже тут.
Хто сказав, що ми нероби?
Ми розносимо хвороби.
Лоскоталка:
(пальцями пробігаємо від п’яточок до шийки або під ручки):
Бігла мишка,
Несла книшика,
Не мала, де сісти,
Книшика з’їсти. (далі лоскочемо зі словами)
А тут-тут сіла
Книшика з’їла!
Лічилка:
Раз-і-два – ішли качата,
Три-чотири – до води.
Плентався за ними пятий, Шостий теж ішов туди. Сьомий дуже притомився, Восьмий на дорозі всівся, А девятий всіх догнав.
А десятий загубився з переляку запищав,
Не пищи, а доганяй, своїх друзів відшукай
Жили собі сусіди
На вулиці одній,
Два хлопці-непосиди –
Великий і малий.
В усім були несхожі
Сусіди-хлопчаки:
Один поводивсь гоже,
А другий – навпаки.
Малий, узявши книжку,
Дідусеві чита.
Великий тягне кішку
Із тину за хвоста.
Малий дає дорогу
Малятам з дитсадка,
Великий із-за рогу
Їм тиче кулака.
То ж, певно, по заслузі
Дісталось хлопчакам.
В малого – всюди друзі,
Великий ходить сам.
Пішла курочка на грядку,
Ко , ко, ко – кричить курчаткам,
Я знайшла вам черв’ячка
І зеленого жучка.
На обід біжать до мами
Дітлахи її слухняні.
Стрівся зайцю їжачок.
– Скілки в тебе голочок? –
Він колючого пита.
– Кажуть звірі більше ста.
– Зараз порахуємо:
Раз, два, три, читири…
Лиш тоді повірив зайчик,
Як вколов об голку пальчик.
