15 українських віршиків-засинайок для дітей, які легко запам’ятати
Мелодійні вірші, промовлені маминим голосом, звучать немов пісня, навіюють приємні сновидіння
Вкласти дітей спати – завдання не з простих. Хтось вигадує тисячу причин – їсти, пити, гратися, аби лише не спати. Хтось не бачить сенсу витрачати стільки часу на лежання в ліжку, якщо можна всю ніч весело бавитися. А до когось сон просто не приходить… Аби вгамувати маленьких непосид і навіяти їм приємні сновидіння, на допомогу приходять віршики-засинайки.
ВІРШ-ДОБРАНІЧ
Ручки-ручки, ніжки-ніжки,
Зручно вмощуйтесь у ліжку,
Закривайтесь, очки-кліпки,
Розпрямляйтесь, брівки-рибки,
Укладайтесь на подушку,
Ліве вушко й праве вушко.
Носик, швидше засинай,
Баю-баю-баю-бай.
Спить сіренький вовчик в лісі
Спить сіренький вовчик в лісі,
Пташка – в листі на горісі,
В будці – песик-гавкотушка,
В нірці – мишка-шкряботушка,
Місяць – в небі на хмарині,
А дитятко – на перині,
Тихо сон іде до хати,
Буде люлю колихати!
Люлі! Люлі…
Примовлянки-колисанки
«Примовлянки-колисанки» від Ігоря Калинця стануть у пригоді батькам діток, які неохоче вкладаються спати. З казковими персонажами колисанок – Вовчиком, Лисичкою, Півником, Котиком, Песиком і Свинкою – малюки мандруватимуть до солодкої країни сну із задоволенням.
Стук-стук!
– Хто там?
– Вовчик.
– А що ти хочеш?
– Хочу до хати
дитину колисати.
– А ти який?
– Та страшний,
Отакесенький, як вовк!
– То який із тебе толк?
Ось тобі на поїзд гріш —
повертайся в ліс скоріш!
***
Стук-стук!
– Хто там?
– Я лисичка
невеличка,
тільки довгий хвіст.
– Нащо нам із лісу гість?
– Та я маю добру вість:
хвостом можу колисати,
хвостом можу лоскотати,
сюди міть, туди міть!
Мене в хату упустіть.
***
Стук-стук!
– Хто там?
– Півник,
маю голос я чарівний,
заспіваю вам без крику:
ку-ку-рі-ку!
– О, який ти молодець
Маєш гарний гребінець
і чудовий голос маєш —
дуже зранку ти співаєш
та іще на повні груди:
ти дитину нам розбудиш!
***
М’яв-м’яв!
– Хто ти?
– Котик,
продаю усім муркоти.
– Нащо нам твої муркоти?
Маємо свої клопоти.
– Та мої муркоти кращі,
вони зовсім не пропащі:
бо як тільки замуркочу,
то дитина жмурить очі.
***
Гав-гав!
– Хто там?
– Песик.
Чи не сплутав я адреси?
Тут дитина у візочку?
Чом у неї мокрі очка?
– Добре, песику, ой, добре
в тебе серденько собаче.
Але почекай надворі,
бо у нас ніхто не плаче!
Слізки ті повисихали,
що за вушка повтікали.
***
Хрю-хрю!
– Хто там?
– Свинка.
Чи не плаче в вас дитинка?
– Стукаєш з якого дива?
Свинка з тебе є правдива.
В наших очках ні сльозинки,
ну, скажи, чи ти не свинка?
КОЛИСАНОЧКИ
Сплять зернята в колосочках,
У колисочці — дитя,
А мурашки — у дзвіночках,
В яслах спить мале ягня.
Ходить котик біля хати,
Кличе Сонко до дитяти,
Бо дитятко плаче, плаче,
Не засне ніяк, одначе.
Ти прийди, прийди, дрімото,
Спати нам усім охота.
Дві голубки прилетіли,
На хатинку тихо сіли,
Воркували, воркували,
Щоб малята міцно спали.
Сонечко втомилося,
В річечці умилося,
Треба спатоньки, дитя,
Люлі-лю, моє маля.
Зорі сяють золотенькі,
Спи, ангелику маленький…
У колисці, в рідній хаті
Любо-затишно всім спати.
Киця спить давно на печі,
Ходить нишком тихий вечір,
Сіє діточкам маленьким
Сни ласкаві й солоденькі.
Місяць сріблом сипле сяйво,
Україну величаймо.
Хай ваш сон спокійним буде,
Українці, рідні люди.
Люлі-люлі, люлі-люлі,
Люлі-люлі, люлі-люлі.
