Оселя

Ні. Коломийка – танець, більш видовищного від якого більше немає в Карпатах.Танцюють коломийку спочатку чоловічим складом, а потім «женяться» – обирають пару і, рухаючись по колу, продовжують нагнітати темп. А коли напруга доходить свого найвищого ступеню – усі учасники утворюють єдине велике коломийкове коло.

Ні. Мила настільки любить танці, що «й в калюжі затанцює»!

Ні. Коли дуже хотілося танцювати і втриматись вже не було сил, танцювали «під язик», тобто під наспівування мелодії, часто зі словами.

Ні. Цимбали були громіздкими і їх було важко транспортувати через Атлантичний океан. Та з огляду на неповторність звучання цього інструменту в капелі, музиканти, якщо були спроможні, згодом почали робити їх власноруч.

Ні. Польку, фокстрот та вальс українці танцювали. Так, це закордонна традиція, але на початку ХІХ століття вона набула поширення в народному середовищі.

Ні. Звичайно ж на вечорницях!

Не правильно. Гопак – найхарактерніший український танець. У давнину він був чоловічим танком, про що свідчить характер виконання. Основі танцювальні рухи – присядки, широкі стрибки і кружляння. Але ніяк не акробатичні трюки, які ми звикли бачити на сцені. Сьогодні автентична гопакова танцювальна лексика майже цілковито втрачена.

Ні. Жодна музична капела ХІХ століття не могла обійтися без скрипки. Скрипка виконувала головну, мелодичну функцію. До неї могли додавати інші музичні інструменти в різних варіаціях – другу скрипку, бас (басолю), цимбали, бубон.

Ні. Іноді танцюристи та музиканти намагалися переграти\перетанцювати один одного, виникав, так би мовити, «батл», і танець міг продовжуватися, допоки хтось із них не зупиниться.

Не правильно. Хоровод – найстаріший жанр та основа українських танців.