Саша, Женя, Діма, Льоша – це російські скорочення імен. Розповідаємо, як правильно українською…
Олександр, Євген, Олексій та інші імена ми звикли скорочувати неправильно, адже ці форми нав’язані нам росією. Дивіться, як звучать скорочені форми цих імен українською…
Як пише філологиня Ольга Васильєва, в українських іменах немає суфікса -ік, він є в російських. Тому українською правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.
“На Полтавщині столітня бабуся називала свого внука (мого чоловіка) Толиком і Толькóм, але ніколи — Толіком. Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською. Натомість “Толіки” та “Віталіки” — це суржикізми й наслідок pycифiкaції”, – розповідає вона.
Щоб не потрапити у пастку русифікації, тримайте список правильних скорочень імен українською:
- не Ваня, а Ванько, Іванко або Івась;
- не Міша, а Мишко, Михайлик або Михась;
- не Юра, а Юрко, Юрчик або Юрась;
- не Діма, а Митько, Дмитрик або Дмитрусь;
- не Петя, а Петько, Петрик або Петрусь;
- не Паша, а Павлик або Павлусь;
- не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;
- не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;
- не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;
- не Саша, а Сашко, Санько, Олелько або Лесь, Лесик;
- не Альоша, а Олекса, Олешко або Лесь, Лесик;
- не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;
- не Олєжа, а Олежко, Олько або Лесь, Лесик;
- не Гріша, а Гришко, Гриць або Гринько;
- не Нікіта, а Микитка або Микитко;
- не Коля, а Миколка або Колько;
- не Сьома, а Семко, Сенько або Семенко;
- не Стьопа, а Стець, Степко або Степанко;
- не Женя, а Геник, Генусь, Генько або Євгенко;
- не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;
- не Жора, а Горко або Гошко;
- не Гера, а Германко або Герко;
- не Рома, а Романко, Ромась або Ромко;
- не Дєня, а Дениско або Денько;
- не Тьома, а Артемко або Темко;
- не Тіма чи Тімоша, а Тимко;
- не Вася, а Василько, Васьо або Васько;
- не Марік, а Марик або Марко;
- не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;
- не Бодя, а Богдась, Богданик, Даник, Данько або Богданко;
- не Боря, а Борик, Борко або Бориско;
- не Слава чи Славік, а Славик або Славко;
- не Владя чи Владік, а Владик або Владко;
- не Толя чи Толік, а Толик або Только;
- не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;
- не Вітя, а Вітик або Вітько;
- не Федя, а Федусь або Федько;
- не Вова, а Володик або Володько;
- не Сєрьожа, а Сергійко;
- не Кірюша, а Кирилко;
- не Ігорьоша, а Ігорко;
- не Глєбушка, а Глібко;
- не Іллюша, а Ілько;
- не Льова, а Левко;
- не Сєва, а Севко.
Як додає філологиня, українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 років.
Популярні імена сьогодення
За даними Мін’юсту, в першому півріччі 2023 року найпопулярнішими чоловічими іменами є:
- Андрій;
- Богдан;
- Володимир;
- Василь;
- Данило;
- Іван;
- Матвій;
- Микола;
- Олександр;
- Ярослав
Рідкісні чоловічі імена:
- Гордій;
- Цвітан;
- Радослав;
- Святогор;
- Яків;
- Бажен.
