Кілька порад, де і як зберігати виноград взимку
Для успішного тривалого зберігання винограду потрібні певні умови, при яких на ньому не утворювалася б цвіль, що і є основною причиною псування винограду. З’явившись спочатку на окремих ягодах, цвіль поступово поширюється по всьому грону. Вона вражає як ягоди, так і гребінь винограду.
Спочатку цвіль виникає переважно на ушкоджених ягодах. Ушкоджуватися вони можуть на шпалерах від тертя об дріт, від дощів, птахів і комах, а також від необережного поводження із гроном до укладання його на зберігання. В останньому випадку можливе і часткове відділення ягоди від подушечки, через що оголюється пензлик ягоди (судинно-волокнисті пучки) і виділяється майже непомітна кількість соку. На такому місці ушкодження, як показує спостереження, при сприятливих умовах теж з’являється цвіль.
Потрібно намагатися зберегти на ягодах восковий наліт (пруїн), котрий виконує захисну роль. Зберігати можна тільки добре дозрілий виноград. Перед укладанням необхідно обережно і ретельно оглянути кожне гроно та видалити з нього ягоди, які мають навіть незначні ушкодження, недорозвинені та сухі. Для такої обробки грона краще користуватися маленькими ножицями з неширокими і трохи притупленими кінцями. Їх зручно пропускати між ягодами, особливо у щільному гроні, у той же час – не ушкоджуючи ягоди.
Під час огляду та обробки грона перед укладанням на зберігання потрібно тримати його не на голій долоні, а на чистій м’якій ганчірці або рушнику, покладеному на долоню руки. Від цього долоня буде увесь час сухою і чистою, менше буде витиратися з ягід пруїн.
Виноград на зберігання повинен закладатися абсолютно сухим. Тому при обробці грона ножицями потрібно осушити чистою ганчіркою або шматком вати (краще гігроскопічною) вологі місця на ньому.
Чим пізніше виноград закладають на зберігання, тим краще. Приміщення, призначене для цього, повинно бути товстостінним, сухим, темним, без запаху і провітрюваним. Температуру потрібно підтримувати в ньому в межах 1-5 градусів тепла. При зниженні її до нуля необхідно приміщення обігріти і довести температуру в ньому до необхідного рівня. Приміщення надземного типу більше підходить для зберігання винограду, чим підвальне, останнє гірше провітрюється, і, крім цього, у ньому восени завжди тепліше, ніж у надземному, а ця обставина не сприяє зберіганню.
До часу закладення винограду сховище варто побілити вапном, окурити сіркою й остудити. Щоб воно було прохолодним, потрібно завчасно з настанням прохолодних ночей відкривати двері на ніч, а вдень тримати його закритим, не допускаючи проникнення у приміщення теплого повітря. У вологу дощову погоду провітрювати сховище не потрібно. Для підтримки в ньому повітря без зайвої вологості можна поставити ящик з негашеним вапном або з сухим деревним вугіллям.
Після закладення винограду на зберігання потрібно періодично в суху та прохолодну погоду вночі провітрювати приміщення, підтримуючи в ньому плюсову температуру від 1 до 5 градусів. Чим нижча температура в приміщенні (але в межі нормальної), тим краще в ньому умови для зберігання винограду.
Виноград можна зберігати в приміщенні різними способами: у ящиках або діжечках місткістю 8-10 кг із пересипанням його деревною або корковою тирсою; у підвішених на жердинах гронах; на поличках, на яких є підстилка шаром 2-3 см з грубої та чистої соломи. Ящики або діжечки, призначені для зберігання винограду в них, повинні бути чистими і без запаху. Добре б цю тару перед заповненням виноградом окурити сіркою. Тирса повинна бути чистою, сухою і незапорошеною. Липова і тополина тирса більш придатна для пересипання винограду.
На дно ящика або діжечки насипають тирсу шаром 2-3 см, потім укладають виноград на неї так, щоб грона не стикалися між собою. Після укладання першого шару винограду він пересипається рівномірно тирсою шаром 1-2 сантиметри. Після цього укладається другий шар винограду і пересипається тирсою. Так робиться до повного заповнення тари, яка потім нещільно прикривається кришкою: потрібно, щоб повітря проходило в ящик або діжечку. Для цього між бортом тари і кришкою прокладається нетовста планка.
На тарі варто зробити напис із вказівкою найменування сорту винограду і дати його укладання.
Зберігати виноград підвішеним на жердині простіше, ніж у ящиках або діжках. При зберіганні таким способом одним кінцем шпагату обв’язується ніжка одного грона, а іншим – ніжка іншого грона. Після цього їх вішають на жердину так, щоб грона не торкалися один одного.
На зелених гребенях виноград зберігають наступним чином. Гроно зрізують з куща разом з пагоном так, щоб нижче нього був пагін з двома міжвузлями, а вище нього – з одним міжвузлям. Нижня частина пагона опускається в пляшку з водою, яка повинна бути закріпленою на стійці в похилому положенні так, щоб гроно вільно висіло. Щоб вода в пляшці не псувалася, у неї опускають шматочок деревного вугілля або 0,5 столової ложки крупного порошку з нього. На нижній частині пагона, що знаходиться у воді, періодично обновляють садовими ножицями зріз, що сприяє живленню пагона із гроном. Краще зберігається при такому способі виноград з нещільними гронами і ягодами із хрящуватою м’якоттю.
Для зберігання винограду на поличках останні варто розташовувати одну над іншою так, щоб відстань між ними була 25 сантиметрів. Ширина або глибина полиць повинна бути 75-80 сантиметрів. При такому устрої полиць зручно на всю довжину руки укладати і перевіряти грона на них. На поличках варто укладати виноград за сортами. Спочатку розстеляють рівномірним шаром 4-5 сантиметрів грубу чисту солому, а потім на ній розміщають виноград. Всі грона кладуть одне до іншого, ніжками від себе. Так зручніше класти їх і переглядати.
Є ще один спосіб: зберігання винограду в солом’яному попелі. Важливо при цьому зібрати попіл після згоряння соломи без домішків землі. Зберігати виноград у попелі краще, ніж у деревній тирсі, тому що тирса сама піддана гниттю та іноді є джерелом захворювання винограду в сховищі. Солом’яний же попіл не підданий гниттю, являє собою як би стерильний матеріал. Крім того, він не залишає ніякого запаху на винограді, добре покриває собою ягоди в гроні і, як показують спостереження, виконує захисну роль, як і пруїн на ягодах.
При будь-якому способі зберігання винограду за ним варто вести спостереження, щоб вчасно вжити заходів боротьби зі цвіллю. Перший раз перевірити стан винограду у сховищі необхідно через 7-10 днів після закладення його на зберігання, а наступні – рідше, у міру зниження температури в приміщенні. Чим тепліше буде в ньому, тим частіше варто переглядати виноград. Перевіряючи грона на поличках, їх варто брати за ніжку і переглядати з усіх боків. При зберіганні на жердинах або на зелених гребенях грона можна не знімати, а перевіряти їх у висячому положенні. Для того щоб переглянути виноград у ящиках або діжечках, потрібно мати про запас по одному порожньому ящику або діжці, у які обережно перекладається перевірений виноград. Зіпсовані ягоди, виявлені при огляді грон, потрібно видаляти ножицями. З великою появою цвілі на гронах необхідно сховище провітрити й окурити сіркою з розрахунку 10 г сірки на 1м3 приміщення.
Не всі сорти винограду можуть довго зберігатися. Найбільш лежкі ті, у яких ягода має товсту шкірочку та щільну хрящувату м’якоть.
