8 творів класики української літератури, які має прочитати кожен

    Щось ми читали в школі та університеті, щось проґавили – але тепер ці книги принесуть особливі емоції та стануть підтримкою в темні часи.

    Журнал Vogue пропонує список найвідоміших творів української літератури.

    “Енеїда”, Іван Котляревський, 1798

    Мабуть, початок поеми “Енеїда” пам’ятає кожен, хто хоч раз у житті читав цю книжку – настільки яскраво вона написана й легко запам’ятовується.

    Котляревського називають батьком української літератури: його “Енеїда” – перший твір, написаний сучасною українською мовою. “Енеїда” – це інтерпретація поеми римського поета Вергілія, що розповідає про пригоди героя Троянської війни Енея. Головна цінність “Енеїди” в тому, що вона написана живою, яскравою розмовною мовою, якою спілкувалися тогочасні українці.

    Саме із цією книгою пов’язують не тільки зародження української літератури, а й українського національного відродження.

    “Кайдашева сім’я”, Іван Нечуй-Левицький, 1879

    Один з найвідоміших творів української літератури, який і сьогодні залишається натхненням для сучасних режисерів та авторів (наприклад, для серіалу “Спіймати Кайдаша”, в якому повість Нечуя-Левицького яскраво інтерпретувала Наталка Ворожбит).

    У центрі цієї трагікомічної й дуже реалістичної повісті – стосунки в родині Кайдашів, що живуть у селі Семигори на Київщини. Батько Кайдаш, його дружина Маруся, їхні діти Карпо й Лаврін – яскраві персонажі, які уособлюють  певні вади, та водночас, саме завдяки своїм живим характерам, вони харизматичні й привабливі.

    “Лісова пісня”, Леся Українка, 1912

    Дивовижна, дуже сучасна й новаторська для свого часу драма Лесі Українки, яку вона створила в 1911-му під час перебування в Кутаїсі. Письменниця написала твір буквально за два тижні.

    Натхненням для нього стала її рідна Волинь, тамтешні народні пісні, обряди та міфи. «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними, – описує Леся Українка в листах свій поштовх до написання „Лісової пісні“. – А то ще я й здавна тую Мавку „в умі держала“, ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами».

    Наскрізь символічний, філософський твір про кохання звичайного хлопця та лісової Мавки поставив Лесю Українку в ряд з такими світовими авторами, як Генріх Ібсен.

    Valse mélancholique, Ольга Кобилянська, 1898

    Ольга Кобилянська — не просто талановита авторка, а й піонерка феміністичного руху. У 1894 році вона стала однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок».

    Кобилянська говорила про важке становище жінок середнього класу, активно виступала за рівноправність між чоловіками й жінками і за право жінок на гідне життя. Свої ідеї вона втілювала безпосередньо у творах. Її героїні — сильні духом, з характером, готові кинути виклик суспільству.

    Героїні повісті «Вальс меланхолійний» — троє талановитих жінок (вчителька, художниця та піаністка), які випередили свій час та намагаються знайти своє місце у світі.

    “Вишневі усмішки, Остап Вишня, 1924—1928

    Якщо ви періодично втрачаєте віру й вам здається, що майбутнього нема, то найкращі ліки проти цього — це книги Остапа Вишні.

    Українського письменника переслідували та відсилали до сталінських  таборів, але попри це він зберіг неймовірну життєрадісність, почуття гумору та любов до людей. З 1924 року Вишня почав випускати «Вишневі усмішки» — збірки коротких творів, народних «анекдотів» про життя та людей. Вони написані самобутньою мовою, просякнуті гумором і життєвою мудрістю.

    Читайте та усміхайтесь — бо життя має тривати.

    “Тіні забутих предків”, Михайло Коцюбинський,1911

    Традиції та характер гуцулів, таємнича природа українських Карпат, романтизм українців, їхнє поетичне сприйняття світу — ніхто не описав все це так влучно, як Михайло Коцюбинський.

    «Тіні забутих предків» — його найвідоміший твір, що знають і читають у всьому світі. Повість створена під враженням від подорожей Гуцульщиною — і неймовірно надихає поїхати в Карпати, щойно ми переможемо і війна скінчиться.

    «Я Романтика», Микола Хвильовий, 1924

    Твори письменника, поета Миколи Хвильового, борця за українську мову й культуру і автора вже культової фрази «Геть від Москви» — обов’язкові для прочитання для будь-якого українця.

    «Я романтика» — один із програмних його творів, психологічна й відверта повість, яка засуджує більшовицький режим і говорить про один з вічних світових конфліктів — боротьбу добра і зла.

    “Місто”, Валер’ян Підмогильний, 1928

    Ще один «обов’язковий» автор у нашому списку — це представник Розстріляного відродження Валер’ян Підмогильний.

    Він увійшов в історію української літератури як письменник-новатор, який одним із перших почав писати урбаністичні твори.

    Серед них найвідоміший — це, безперечно, роман «Місто», перший урбаністичний український роман. Його герої — українська молодь, яка на початку 1920-х років їде з села до міста, щоб підкорити його.

    Джерело