7 українських народних ігор для дітей, від яких вони будуть в захваті
Багато дітей мало собі уявляють, чим можна себе зайняти далеко від комп’ютерів та інтернету. Максимум, що їм знайоме – це сніжки, квач, катання на санчатах. Але ж існує багато цікавих рухливих ігор, у які можна пограти і взимку, і влітку. Отже…
Хлібчик
Правила гри: діти діляться на ведучого (хлібчик) та інших учасників, які діляться на пари і стають, тримаючись за руки, один за одним. Ведучий веде діалог.
— Печу-печу хлібчик, — вигукує хлібчик.
— А випечеш? — запитують діти з останньої пари.
— Випечу!
— А втечеш?
— Подивлюсь!
Далі діти з цієї пари повинні розбігтися в різні боки для того, щоб, ухилившись від хлібчика, знову взятися за руки і стати перед першою парою. Хлібчик повинен зловити одного з них і не допустити з’єднання пари.
Що розвиває: м’язи ніг, кмітливість, координацію у просторі.
Чаклун
Правила гри: чаклун витягає вперед руку долонею вниз, учасники тримають під нею вказівні пальці. На рахунок «раз, два, три» чаклун має схопити когось за палець, а учасники — не допустити цього та розбігтися убік. Чаклун повинен наздогнати і доторкнутися до кожного з учасників. Той, кого впіймали має завмерти з розведеними руками. Він зачарований, інші учасники, що доторкнулися до нього, можуть його розчаклувати, але чаклун не дрімає… Зачарований тричі гравець сам стає чаклуном.
Що розвиває: м’язи ніг, швидкість, координацію у просторі.
Круглий хрещик
Правила гри: гра починається з фрази: «Чур, в «Круглого хрещика» грати! На горі стояти, спійманим не бувати!». Діти діляться на пари, стоячи один перед одним (дві крайні та одна посередині).
Завдання дітей із «крайніх» пар по команді помінятися місцями, утворивши нові пари, а учасники середньої пари мають спіймати когось. Щойно спіймав — напарник із середньої пари та спійманого, з крайньої мають бігти до них щосили. Хто перший добіжить, утворює зі своїм напарником крайню пару, ті що залишилися, стають у середину.
Що розвиває: спритність, швидкість реакції.
Чапля
Правила гри: діти обирають ведучого (чаплю). Інші гравці стають жабами. Вихідна позиція: чапля спить (гравець нахиляється вперед, поклавши руки на коліна), тим часом інші рухаються, імітуючи стрибки-рухи жаб. Несподівано чапля прокидається і, крикнувши, починає ловити жаб. Увага: чапля може рухатися тільки великими кроками на прямих ногах, не згинаючи колін, а жаби стрибають навпочіпки. Той, хто з жаб піднімається на весь зріст, стає чаплею.
Що розвиває: м’язи ніг.
Колір
Правила гри: ведучий стає спиною до гравців. Несподівано він має вигукнути назву якогось кольору (червоний, синій, жовтий), гравці швидко знаходять його на власному одязі і тримаються за колір так, щоб ведучий бачив. Ті, хто на одязі названого кольору немає, починають тікати. Кого ведучий зловить, той ним і стає.
Що розвиває: знання кольорів, м’язи ніг, швидкість реакції, координацію у просторі.
Вовк та козенята
Правила гри: вовк – ведучий, інші – козенята. На асфальті/снігу/піску креслиться крейдою велике коло, а навколо нього, на відстані — невеликі кола («будиночки»), за кількістю на 1 менше, ніж кількість гравців. На рахунок «три» козенята з великого кола біжать у будиночки, той, кому будиночок не дістався, повинен втекти від вовка. Якщо козеня 3 рази обійде навколо великого кола і не буде спіймане, то вовк повинен зупинити переслідування. Якщо ж вовк наздогнав козеня, той стає ведучим.
Що розвиває: швидкість, координацію рухів, м’язи ніг.
Дзвін
Правила гри: діти стають у коло та беруться за руки. Усередині кола стоїть ведучий. Закривши обличчя руками, він повільно рухається по колу, питаючи:
— Чиї ворота?
— Петра.
— А ці чиї?
— Тараса.
— Пустіть мене?
— Не пустимо!
Після цього ведучий з криком «Бов», біжить на когось, намагаючись розірвати зімкнуті руки і вибігти з кола. Якщо руки розмикаються, то ця пара має наздогнати ведучого. Той, хто наздожене ведучого, сам ним стає.
Що розвиває: спритність, кмітливість, швидкість реакції.
