Тест: Що ви знаєте про «розкуркулення»?

Що ви знаєте про «розкуркулення»?

Перевірте себе!

1 / 7

Як традиційно ставились до найзаможніших селян їхні односельці у ХІХ – на початку ХХ ст.?

Заздрили, вважали, що їхнє майно набуте нечесно.

Поважали за хазяйновитість, прислухались до їхньої думки, прагнули досягти такого ж рівня достатку.

Ненавиділи, називали «глитаями» або «куркулями», яких потрібно було покарати, а майно поділити між усіма іншими селянами.

2 / 7

«Куркуль» – цим словом більшовицька влада почала називати заможних селян у 1920–1930-ті роки. Яке первісне значення цього терміна?

Заможний хазяїн, якого поважають на селі.

Багатій, що наживається на односельцях, грабує їх.

Чужинець, переселенець.

3 / 7

Яку політику проводили більшовики щодо селян?

Відповідно до гасла «Земля – селянам!» передали селянам у власність сільськогосподарські землі та надавали підтримку індивідуальним селянським господарствам.

Вважали селян потенційними ворогами комуністичних ідей. Намагалися розколоти громаду та натравити селян одне на одного.

Вважали, що держава має спиратися на селян, які становили більшість населення.

4 / 7

Війну «куркулям» більшовики оголосили одразу після захоплення влади. Але «розкуркулення» почалося…

У 1920 році.

У 1925 році.

У 1930 році.

5 / 7

Яким чином визначали господарства, що підлягають розкуркуленню?

Якщо в господарстві використовується наймана праця.

Якщо є млин або сільськогосподарська техніка або хата, крита залізом.

Якщо господарство продає вироблену продукцію.

Якщо господарство орендує землю.

Усі згадані ознаки.

6 / 7

Чи лише з економічних причин селянські господарства розкуркулювали?

Так, лише заможні господарства підлягали розкуркуленню.

Ні, приводом для розкуркулення міг бути також опір владі.

7 / 7

Кого називали «підкуркульниками»?

Членів сім’ї розкуркулених

Найманих робітників, що працювали на «куркуля»

Селян, які за майновою ознакою належали до незаможників або середняків, але також були розкуркулені.