Оселя

Напиндючитись = Насупитися, набундючитися, надутися

"— І варто за це надиматься та пиндючитись. Напиндючивсь, що, мабуть, аж язик свербить, щоб лаятись!" (Хмари)

"— Харитоне Петровичу! Чого це ти так напиндючився та задумався й по чарці не п'єш? - сказав до його старший брат." (Старосвітські батюшки й матушки)

Крижі = Нижня частина спини, поперек

"Ох-ох-ох! - застогнала Мотря достоту таким жалібним голосом, як стогнала Кайдашиха. - Так у мене болять крижі, що я із постелі не встану." (Кайдашева сім’я)

Телепнути = Стукнути чимось по чомусь, когось ударити

"Ось телепнув мене спросоння по руці так, що аж рука горить і синяк виступив." (Старосвітські батюшки й матушки)

"Йому здалося, що то за ним гониться десяцький, і він підняв уже важке весло, щоб телепнуть його по голові, як трапиться між ними спотичка на воді, але запримітив, що в човні сидить дівчина." (Микола Джеря)

Хисткий = Хиткий, нестійкий

Хиткий, рухливий, мінливий, гнучкий.

"Тим часом на втіху матері підростав син. Дивиться вона, не надивиться на свого сина; втішається не навтішається своїм Івасем! Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась." (Дві московки)

"Усі сливе знали про цей роман Софії Леонівни, — тільки один її чоловік нічогісінько не знав і не відав: усім було якось сором і ніяково сказати йому за це й виказать йому усе про його жінку, про її хистке серце та легковажну, не дерзку вдачу." (Гастролі)

"Микола схопився, накинув свиту на один рукав, побіг до річки, перейшов через хисткий місток з двох обтесаних деревин, покладених на перехрестях з дрючків, з поренчатами по один бік, і пішов на вигін, де під вербами збиралася вулиця." (Микола Джеря)

Притичина = Труднощі, завада, пригода з перешкодами

Перешкода, або пригода, в якій все не так, як треба, або причина щось не зробити.

"— І я бачу це диво. Це либонь палац Будди. Це ми без завади вже летимо до його з поклоном. Це він тут пробуває. Пишне житло призначив нам Будда за нашу велику любов, де ми без притичин, без завади кохатимемось повік." (Без пуття)

"От така, кумо, мені чудна притичина трапилась. Варю я мамалиґу, а мені все здається, що я на усікновення чесної глави рву горіхи в лісі, а з ліщини плигають здоровецькі жаби то в пазуху, то на потилицю." (Чортяча спокуса)

Шерепа = Потворна, бридка, негарна людина.

Може вживатися як лайливе слово.

"А Настя, гордовита своєю міською просвітністю й міськими звичками, ставила себе без міри вище в усьому од дячихи й необачно кидала такі слівця, як "репетя", "хвойда", "сільська шерепа", "нечупойда", нібито спочуваючи скривдженому Свиридові." (Кохання з притичинами)

"Та вона й таки добре споганіє од морського купання… Тоді, може, він і сам од неї одчепиться, як вглядить таку шерепу…" (Навіжена)

Одмагатися = Відмовлятися

"Софія Леонівна почимчикувала до покоїв і трохи згодом вийшла й запросила гостей на обід. Гості одмагались, бо вони вже вдома пообідали." (Гастролі)

"Тим часом ректор справді пойняв віри Воздвиженському і, закликавши до себе, почав намовлять його постригтись в ченці.
— Не можу, — одмагався Воздвиженський, — бо маю вже наречену. Вона дочка одного київського протоєрея." (Хмари)

Хамулуватий = Неповороткий, незграбний, вайлуватий

Повільна, незграбна людина.

"Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались; осміхались і проворні забродчики, дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів." (Микола Джеря)

"А змужнівши, Літошевський став непроворний, неворушливий, навіть хамулуватий. І тепер він неначе знехотя й якось мляво ворушився в квітнику, поливаючи квітки." (Гастролі)

Падковитий = Старанний, охочий

"— Їй-богу, я вас колись прив'яжу до стільця, щоб ви одпочили хоч на годину. Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи." (Старосвітські батюшки й матушки)

"Він був артист душею, вчився на артиста не для артистичного заробітку, не для слави, не для засобів життя, а через те, що любив музику, був співучий зроду та падковитий до пісень, любив співи, як люблять їх українські хлопці та дівчата, що ладні співать з ранку до вечора." (Гастролі)

Опришкуватий = палкий, запальний, нестриманий

Людина, що не вміє стримувати злість, вибухає гнівом.

"Він з злістю крикнув, з нестямки вилаяв мене, бо такий палкий та опришкуватий, як той огонь, хоч на взір ніби й лемехуватий і зателепуватий, бо як почне розмовлять, то висмикує помаленьку з рота слова, неначе висмикує за гичку буряки з затужавілої грядки." (Невинна)

"— А як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш,— сказав опришкуватий Мина ще й показав Михалчевському два здорові кулаки." (Бурлачка)

Глевкий = Липкий, вологий

Так часто кажуть на хліб, коли він недопечений, сируватий і не пухкий, всередині подібний до мокрої глини.

"Василина сіла між молодицями та дівчатами. Вона взяла ложку борщу й трохи не виплювала додолу. У борщі була сама за себе бутвина. Він був навіть без картоплі й одгонився старим смердючим салом. Глевкий, чорний, як земля, хліб давив у горлі й тріщав у зубах. Бурлаки і бурлачки позвикали вже до такої страви й їли, аж за вухами лящало. Василина через велику силу з’їла трохи борщу." (Бурлачка)

"Раз Мотря спекла хліб. Хліб не вдався. Вона подала його на стіл до борщу; хліб вийшов глевкий, з закальцем на два пальці." (Кайдашева сім'я)

Мизатий = щокатий

Людина, що має великі щоки.

"Вона була не гарна з лиця, мизата й кругловида, з товстими губами; кирпатий ніс був притулений до лиця, неначе картоплина." (Старі гультяї)

"Оцього я вже не знесу! Це вже мене до сліз доводить! І така, і сяка, і носата, і мизата, і дурна, і без'язика. (Плаксиво) Ти забув, що я твоя жінка?" (На Кожум'яках)

Загоджувати = Годити, задобрювати

"Балабуха крутився, крутився й нічого не вдіяв. Вже він і титаря загоджував, і дідів загоджував, й говорив проповіді, котрих ніхто не розумів, - і все нічого не помогло. Громада стала гопки проти його. Люди не цілували його в руку, обминали на вулиці, а що за все гірше - не давали йому грошей." (Старосвітські батюшки й матушки)

"Хоч-не-хоч, а треба кланяться, треба загоджувать та піддобрюваться" (Поміж ворогами)

Баблятись = Рухати руками в чомусь рідкому чи в’язкому

"Баблятися" чи "бабратися" означає вовтузитися, копирсатися в якійсь рідині чи м’якій речовині. Можна вживати і в переносному сенсі.

"— І то, мавши стільки наймиття, - підхопила Зося, - щоб я піклувалась отим куховарським паскудством! Їй-богу, чудно якось діється на світі! Дає бог щастя-долю тому, хто не вміє ним навіть гаразд користуватись. Серед такої розкішної обстави, маючи такий засіб, вбиратись так просто, ходити в пекарню, баблятись в тісті, поратись, паскудити руки сажею!" (Причепа)

"— І охота ж йому баблятись з отією мужвою! Чогось має велику прихильність до мужиків. А я на його місці взяв би та й розпудив їх і попроганяв з двору: не лізьте, мовляв, і не турбуйте мене, доки я сам до вас не прийду." (Гастролі)

"— Суєта настала на світі. Мир загруз і бабляється у гpіxax, як свиня в барлозі, — далі тяг свій плач отець Єремія." (Афонський пройдисвіт)

Спахнути = Спалахнути

Спахнути – спалахнути у найрізноманітніших значеннях (зайнятись полум’ям, почервоніти, засоромитись, раптово розгніватися тощо)

"Настуся вгляділа на столику купу газет, кинулась до столика з грацією справдешньої парижанки, побігла, неначе легенька серна поскакала, через покоїк, налапала здоровецький жмут газет, розгорнула здоровецькі листки й почала шпурлять їх у камін на тліючі головешки. Папір зайнявся й спахнув. Вона ніби гралась у якоїсь іграшки, дуже цікавої й нової, хапала листки, бгала їх у руках і оберемками кидала в камін на жар. Полум'я спахнуло й шугнуло з каміна на кімнату, лизнуло червоними язиками високо вгору по каміні. Дим клубками повивсь попід стелею, покотився по стінах, по козацьких полковниках." (Без пуття)

"— То що з того! Він палкий, але одхідливий. Спахне, розсердиться та зараз і одійде." (Не той став)

"— Та нам би, панотче, хотілось бути не тільки вашими близькими сусідами, але навіть ще ближчими людьми; ми хочемо поріднитись з вами, - сказав сват. - У вас дочка на виданні, а в нас жених.
Бліде Онисине лице спахнуло наче полум'ям. Вона почервоніла й спустила очі додолу. Руки замерли на хусточці, й червоні й сині нитки перестали сипатись на запаску. Харитін почервонів і собі, як панна, не знав, де діти руки." (Старосвітські батюшки й матушки)

Наважливий = Сміливий, рішучий

Якщо говорити про людей, це ті, що здатні наважитись на сміливий та рішучий вчинок.

"Маруся важко зітхнула, через велику силу одхилила, а потім одчинила двері в коридор і переступила через поріг кімнати. Вона почувала, що тратить силу, що її покидає наважливість та сміливість. Серце тьохнуло раз, другий." (Навіжена)

"Ольга, здається, не ждала так швидко почуть те наважливе слово. Вона хотіла протягти час, і протягти як можна далі, а молодого хлопця брала нетерплячка. Йому хотілося скінчить діло якнайшвидше." (Хмари)

"Можна наважливо сказать, що усей його вік — це непереривчастий, разуразній рядок комедій, жартів та усякого лицедійства." (Українські гумористи і штукарі)

Гаращо = Скорочене від «гаразд що» – добре що

"— Схаменися, п'янице! Чи ти здурів, чи ти знавіснів! Гаращо вже горілки напився!" (Кайдашева сім'я)

"— Чом же ви не розділили пасіки? — сказала вона.— Адже ж пасіка батькова! Гаращо все загарбали собі в руки! На Лавріновій половині в садку більше двома грушами і однією яблунею." (Кайдашева сім’я)

Мріти = Ледве виднітися

"Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів в далечині, неначе поетичний міраж в прозорому синьому небі." (Старосвітські батюшки й матушки)

"За Россю вже мріли гори, горби та пригорки в поетичній далечині." (Живцем поховані)

Перебендювати = Бути перебірливим, хотіти кращого, ніж маєш

Бути невдоволеним тим, що маєш, не могти вибрати з усіх варіантів, шукати кращого.

"— А що пак, дочко, оце будемо діяти? Чи швидко підемо заміж, чи ще довгенько будемо перебендювати? — спитала мати в дочки." (Старосвітські батюшки й матушки)

"— Та бачите, Никандр Петрович великий естет на вдачу, через те він і перебендює так довго. Там в його кабінеті почеплені на стінах усякі славні, відомі в історії красуні: і Клеопатра, і Марія Потоцька, і Менелаїха, відома прегарна Єлена, і Помпадурша, і мадам Ментеном, і Дюбаррі Людовіка XV, й інші. Через те-то він і досі вередує та перебирає паннами,— сказав Рев'якін." (Вольне кохання)