Поради для дому, саду, городу
Поширити:
Перевірте себе!
Чи добре ви знаєте українські фразеологізми та їх значення?
1 / 14
Приший кобилі хвіст
Приший кобилі хвіст - зайвий, непотрібний. А чому такий фразеологізм вигадали? Маєте якісь припущення?
«Це коли мешканці городищ погоджувалися платити прийшлим кочівникам данину. Золотим хлібом. Але мешканці городищ не могли збагнути: за віщо? Кочовики не орали, не сіяли, не збирали врожай – за віщо їм платити, як вони взагалі до них – приший кобилі хвіст! Але мусили. Платити». (Валентин Чемерис «Сини змієногої богині»)
«— Та… — почав той. — Щось воно дуже закручено. І не зрозуміло, до чого тут вовкулака.— І справді, вовкулака тут як приший кобилі хвіст. Це інша історія. Правда ж, Телесику?» (Володимир Рутківський «Джури-харатерники»)
2 / 14
Кусати за п’яти
Кусати за п’яти — таємно робити зло, підлість. Кусати так, щоб не побачили.
«Цур і пек тим, що в ноги кланяються, а за п’яти кусають, а ще тим лихим та худим, кого ліпше за три милі обійти, хто вміє славно вкрасти — і ще й гарну побрехеньку скласти.» (Євген Гуцало «Приватне життя феномена»)
«Ні, ні! Не міг же він нічого відповісти, пан Пампушка, оцьому шибайголові, паливоді й нетязі, котрий, либонь, і сам читає все в його думках, добре тямлячи, що пан обозний – псяюха з тих псяюх, які в ноги не тільки панам і гетьмана, а й простому людові кланяються, щоб кусати за п'яти…» (Олександр Ільченко «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця»)
3 / 14
Нав’язнути в зубах
Нав’язнути в зубах — постійно говорити про одне й те саме.
«Думаю, що для вас особливої великої шкоди з того не буде, коли не доведеться вам один якийсь вечір у своєму житті вести з братами патетичну декадентську балачку про красу туапсинської природи... природи, яка, запевне, всім уже нав'язла в зубах і набридла, а вихваляється тільки з принципу та з традиції...» (Агатангел Кримський «Андрій Лаговський»)
4 / 14
Дати лиха закаблукам
Дати лиха закаблукам — активно рухатися: танцювати, бігати, багато ходити, щоб аж закаблуки втомилися.
«А від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців, плескання в долоні, брязкіт підківок. Ударили лихом об землю чумаки, воліють дати лиха закаблукам…» (Михайло Коцюбинський «На крилах пісні»)
5 / 14
Лід орати
Лід орати — робити щось безглузде, непотрібне.
«Робітника се нічо не обходить. Ви йому кажіть і лід орати — воля ваша, а тілько платіть йому так, щоб він міг жити по-людськи!» (Іван Франко «Борислав сміється»)
«Господар нарікав дуже, що двір притягає людей, замучує панщиною, видумує додаткові роботи, а в зимі приказує лід орати ...» (Іван Филипчак «Страждальці і месники»)
6 / 14
Зимувати на кожному слові
Зимувати на кожному слові — говорити дуже повільно, немовби язик задубів і не може рухатися в роті.
«Про тих, хто дуже повільно говорив, розповідав, насмішкувато казали: зимує на кожному слові, а про тих, хто точно висловлювався – не лазить за словом до кишені» (Валентин Чемерис «Ярославна»)
7 / 14
Кинути ґедзя
Кинути ґедзя — сказати комусь щось ущипливе й неприємне
«Натовп хоче бути обманутим, то хай же обманюється. Ми давно вже створили ріг достатку, певно, бачили перед лабораторією. - Так він же не діє, - підкинув ґедзя Петюнько. - Він діє лише тоді, коли дує новий свіжий вітер. Геніальні винаходи не можна експлуатувати щодня.» (Валентин Тарнавський «Порожній п’єдестал»)
8 / 14
Дати ляща
Дати ляща — ударити долонею по щоці, ляснути, дати ляпаса.
«— Мовчи! — сказав я, замахнувшись, щоб дати їй ляща.» (Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки»)
«— От і дістав ляща по пиці, — сміялось товариство». (Богдан Лепкий «Полтава»)
9 / 14
Підбивати клинці
Підбивати клинці — упадати, залицятися до когось. Є ще такий файний синонім — женихатися.
«Бачите, коли Луша стала на службу до Хуржиків і побачила ще не старого вдівця і його сина-парубка, то почала відразу підбивати до обох клинці, щоб сподобатись комусь і вийти заміж.» (Володимир Малик «Чумацький шлях»)
«Не знаю, може, він і раніше пробував упадати коло неї, а це вже заходився, як кажуть, підбивати клинки, проте Настя досі мовби зовсім не помічала свого товариша в роботі.» (Богдан Антоненко-Давидович «Протеже дяді Васі»)
10 / 14
Здійняти бучу
Здійняти бучу — галасувати, привертати увагу, а ще активно намагатися досягнути бажаного, залучаючи до цього інших людей.
«І тоді ледве чи вдасться прослизнути до Венедії непомітно, вранці венедійські чати можуть винюхати загін і здійняти бучу». (Наталія Дзюбенко-Мейс «Андрій Первозваний»)
«Звичайно, газетярі здійняли бучу, всіх наполохали, почали науково-фантастичні жахи писати про зіткнення Землі з кометою». (Юрій Ячейкін «Зоряні мандри капітана Небрехи»
11 / 14
За одним рипом
За одним рипом — виконати кілька завдань водночас.
«Відпросився у голови, за одним рипом і в райземвідціл заскочить, та попутною машиною й покотив до району.» (Анатолій Дімаров «Медалі»)
«Тож і вирішив за одним рипом двох зайців убити: і з могутнім Осмомислом породичатися (мати такого тестя – не зайве, бо на княжінні все може лучитися), і зіроньку ясную собі взяти.» (Валентин Чемерис «Ярославна»)
12 / 14
Убгати в голову
Убгати в голову — Зрозуміти, осягнути. А ще може мати значення «намислити собі щось, вчепитися за якусь думку».
«Того, що сталося, не убгати в голову. З обличчя генерала Фаррела він побачив, що той перебуває не в меншому сум'ятті, ніж він сам.» (Любко Дереш «Миротворець»)
«Убгає собі щось у голову та й дметься. От уже не люблю! Та я люблю тебе й більше ні за кого й в голові не покладаю, — весело говорила Олеся.» (Іван Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки й матушки»)
13 / 14
Парити парка:
Парити парка — спішити, гарячкувати.
«Закачавши рукави, вона парила парка з молодицями коло печі. Обід був ще не готовий.» (Іван Нечуй-Левицький «Українські гумористи і штукарі»)
«Хлопці бігали, шукали, парили парка — як у воду впала. Ні її, ні Соні. Тим часом звечоріло.» (Степан Васильченко «Олив’яний перстень»)
14 / 14
Дати відкоша
Дати відкоша - рішуче протидіяти, опиратися.
«Та змилуйтесь! якби я кожен раз,відкоша даючи, лила ще сльози,то в мене б очі вилиняли досі!» (Леся Українка «Камінний господар»)
«Думав про нього з повагою, острахом і заздрістю, заздрив його відвазі, впевненості, незалежності. Стати б таким самому!... Тоді б і отим козакам дав відкоша, та що там: вони й самі не одважилися б на кривду, — тільки так і можна прожити в цьому світі.» (Юрій Мушкетик «Гетьманський скарб»)
Поділитися з друзями
Повторити тест
Джерело
Правда чи ні? Тест на знання фактів про Шевченка, які не згадували у школі
Тест: Чи відгадаєте ви значення маловживаних дієслів?