Оселя

Росте черешня в мами на городі, Стара-стара, а кожен рік цвіте, Щоліта дітям ягодами годить, Хоча вони й не дякують за те. Щоліта дітям ягодами годить, Хоча вони й не дякують за те. Приспів: Мамо, мамо, вічна і кохана... Ви пробачте, що був неуважний. Знаю, Ви молилися за мене Дні і ночі, сива моя нене. Живе старенька мати у господі — Невтомні руки, серце золоте. Щодня і дітям, і онукам годить, Хоч рідко хто з них дякує за те. Ну що ж, про вдячність забувають люди, Душа сліпа у щасті, а проте Вони прозріють, але пізно буде: Черешня всохне, мати... Напевне, немає такої людини, яка б не знала цієї пісні Миколи Луківа. Тому вам легко буде закінчити її.

Рідна мамо, добра ти моя ненько, Мамо, мамо, вишенько біленька. Чуєш, мамо, горлиця мені знову Нагадала давню ... То що ж Назарію Яремчуку нагадала горлиця?

Спи, моя мамо! Нехай тобі сниться В нашому полі висока пшениця. А за пшеницею, там у долині, Льон розцвітає, мов оченьки сині, Полем веселим ідеш ти у ланку... Спи, моя мамо, до ранку! Ти будеш спати, а я за годину Кінчу тобі вишивати хустину: Що вишиє авторка вірша Марія Познанська на хустці своїй мамі?

Як ходив степами Я, малий, до мами, - Не було у світі веселіш ходи. З повоєнним болем — Перекотиполем — Я приносив мамі .... Що приносив мамі Володимир Бровченко у своєму вірші «Материне поле»?

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмельні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. Відгадайте, з якого вірша Василя Симоненка цей уривок?

Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася Теплим леготом. Задивлялася білим лебедем, Дивом-казкою За віконечком, - ... Закінчіть строфу ще одного вірша Бориса Олійника

Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити. Зітхнула полегко —... Продовжте ще один вірш Бориса Олійника «Пісня про матір»

Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені — ... Продовжте вірш Бориса Олійника «Мати сіяла сон...»

Немов пилину, світ мене крутив, Ловив я мрію і мету високу. Пробач мені, що тяжко завинив, —... Про що просить пробачення Микола Луків у вірші «Матері»