Оселя

Це слова українського письменника Василя Голобородька. А ось повна цитата: «Я народився і прожив майже все життя у тому краю України, де панувала можливість вибору: говорити українською або російською. Обставини підштовхували до переходу до домінуючої тоді російську, що й зробило багато моїх односельців та знайомих. Я ж залишився вірним українській мові, якою говорили мої батьки та дідусь і бабуся. Потім виявилося, що то був не лише вибір мови спілкування, але й вибір своєї подальшої долі... Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів».

Найбільша кількість українських слів починається саме з літери «П». А ось літера «Ф» є найменш «популярною». Здебільшого з неї починаються слова іншомовного походження.

У «Короткому словнику синонімів української мови» зібрано 4279 синонімічних рядів. Та лідером є слово «бити», яке має 45 (!) синонімів. До речі, «завірюха» також може похизуватися чималою кількістю синонімів – 40.

Правильна відповідь – білоруська, із нею наша мова має приблизно 84% спільної лексики. Думаєте, на другому місці опинилася російська? Зовсім ні. Її випередили польська (70%) та сербська (68%) мови, тоді як мова сусіда-агресора має 62% спільної лексики з українською.

У нашій мові є три форми майбутнього часу. Це проста (прочитаю), складна (читатиму) та складена (буду читати).

Паліндроми – це «дзеркальні» слова та вирази, які можна прочитати і зліва направо, і навпаки. Наприклад, «Я несу гусеня» або «Янукович вивчив окуня».

У 1933 році під час реформи правопису, проведеної Н. Кагановичем і А. Олінтером, з абетки вилучили літеру «ґ». Причина – її відсутність в російській абетці. Повернулася літера «ґ» лише 1990 року.

Можливо, ми когось здивуємо, але це фейк, який іноді можна почути навіть під час шкільних уроків. Жодних конкурсів насправді не було, ніхто не визнавав нашу мову наймелодійнішою чи навіть найбільш милозвучною. Як з’ясували фактчекери з «По той бік новин», ця теза – лише думка одного вченого на прізвище Бантиш, що перетворилася на справжній міф.

Українську мову обмежували, не визнавали, забороняли та утискали протягом 400 років. Сучасні історики нараховують понад 50 задокументованих прикладів утисків української. Це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, і заборона відзначати 100-річний ювілей Шевченка, і примусова русифікація тощо.

Грець, згідно зі словником Бориса Грінченка, параліч або апоплексичний удар (інсульт). Напевно, тепер цей вислів слід використовувати обережніше.

Слово «рахманний» означає тихий, смирний, спокійний.

«Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї», – пише Малкович. Цей рядок став крилатим, утім у цьому ж тексті поет згадує про ще одну літеру – «Є» – та закликає «оберігати її місячний серпик».