Оселя

"Його мати моїй матері двоюрідна Параска" – про зовсім чужу людину. На місці очікуваного слова "сестра" у приказці використовується поширене ім’я, що вказує на відсутність родинних зв’язків. У традиційному суспільстві спорідненість відігравала важливу роль. Наприклад, всіх родичів належало запрошувати на хрестини, весілля тощо. Також рідня допомагала під час толоки. Тому деякі люди часто намагались придумати для себе цю спорідненість, хоча насправді її не було.

"Не робити – можна жити, а не жерти – можна вмерти" – жартівлива приказка про перевагу їжі над роботою.

"Бідному женитися, то й ніч мала" – про невезіння; бідній людині завжди важко. Також існує варіант "Бідному женитися, то й день малий" та "Сиротині женитися, то й ніч мала". У приказці є сексуальний підтекст. "Ніч", швидше за все, натякає на обряд "комора" – частину весільного ритуалу, під час якого відбувається перший статевий акт. Загальне значення може бути таке: бідний (або сирота) отримує від життя мало задоволення, і навіть та ситуація, в якій він мав би сподіватися на втіху, виявляється для нього несприятливою.

"Дурень думкою багатіє" – про людину, яка радіє тому, що існує лише в її мріях. Багатіти можна лише завдяки прикладеним зусиллям – передусім фізичною працею. "Думка" тут позначає мрії та марення про багатство, яке має з’явитися без жодних дій.

"Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є" – про відсутність знань та умінь, через що навіть хороші наміри та можуть принести шкоду. Це дуже виразний осуд дурної людини. Макогін – спеціальний дерев’яний виріб для розтирання маку в макітрі. Якщо невміло ним користуватися, можна зачепити шибку.

"Сім літ мак не родив, а голоду не було" – не варто звертати увагу на другорядне; несуттєві зміни. Сполучник "а" означає несподіваний висновок з попереднього твердження. Сім літ неврожаю – це трагедія для селян. Але мак не є важливим харчовим продуктом, тому його відсутність не позначається на їхньому добробуті.

"Жалів яструб курку – доки всю обскуб" – про нечесну, улесливу та хитру людину. Яструб полює на домашню птицю, передусім на курчат і курей, адже інших він навряд чи підніме у повітря. У приказці протиставляється хижак і жертва. Хижак може діяти хитрістю, зокрема, вдавати співчуття.

"Не мала баба клопоту, так купила порося" – створити зайву проблему самому собі.

"Поганому поросяті й на Петрівку холодно" – про людину, якій завжди щось не так. Петрівка – це піст посеред літа, коли зазвичай буває дуже жарко. Порося (а не теля чи ягня) в приказці з’явилось саме тому, що свиня може приводити поросят в різні пори року.

"На людях Ілля, а вдома – свиня" – непорядна та хитра людина, яка здається порядною. Для осуду поведінки використовується протиставлення двох ситуацій, в яких перебуває людина. Ім’я Ілля застосовується лише для рими.

"Його й муха крилом уб’є" – про того, хто фізично слабкий, кого легко здолати. Говориться з осудом чи насмішкою.

"Поможе, як мертвому кадило" – пізно вдаватися до якихось заходів, все безповоротно втрачене; марно. Тут є натяк на церковний обряд обкурюванням ароматичними речовинами, який використовували, зокрема, при вигнанні злих духів або для лікування хвороби.

"Не скуби гуску, поки не зловиш" – не тішся завчасно; не роби передчасних висновків. Говориться людині, яка мріє про те, що, можливо, і не станеться.

Не будь тим, що моркву риє" – не будь нечемним, нахабним. Це своєрідна форма осуду поведінки співрозмовника. Моркву риє свиня, тому тут є приховане порівняння людини зі свинею.

"Носиться, як дурень з писаною торбою" – приділяє велику або надмірну увагу тому, хто її не вартий. Говориться з осудом чи з насмішкою.