15 коротеньких віршиків, скоромовок, лічилок про дощик для дітей
Осінь – пора довгих вечорів та похмурої погди за вікном. Аби вдома залишалася позитивна, затишна атмосфера, проводьте більше часу зі своїми близькими.
Ми пропонуємо поєднати приємне з корисним і разом в дітками потренувати пам’ять, вивчаючи напам’ять красиві віршики про дощик.
Короткі віршики про дощ
Враз набігли чорні хмари,
Припустився дощ-косарик.
Сіяв, віяв — не косив,
Тільки трави заросив!
Дощик крап-крап-крап –
Крапотить.
Вітерець шух-шух-шух –
Летить.
Він свою роботу знає –
Дощикові ритм збиває!
Дощик не страшний дитині,
Не сидиться їй в хатині.
На велосипедику гасає,
Парасольку в руці тримає.
Iди, дощику, iди,
На городи, на сади,
На траву, на квiти,
Що садили дiти.
Щоб травичка пiдросла,
Щоб квiточка розцвiла,
Щоб дiтки маленькi
Росли здоровенькi!
Вимив дощик рідне поле
Нам на втіху.
Після дощику навколо
Тихо-тихо…
Задивилися хмаринки
Сині-сині,
Як гойдаються росинки
На стеблині.
Скоромовки та лічилки про дощ
Пішли рясні дощі.
Ловилися лящі.
А хлопці — мов хлющі:
Забули про плащі.
Та що їм ті дощі,
Коли такі лящі!
Бабин біб розцвів у дощ —
Буде бабі біб у борщ.
Великі вірші про дощ
Біла хмара в синій блузі
Низько-низько так висить:
Що там робиться на лузі?
Може, квіточки полить?
Може, вже засохли віти?
Травам нічого попить?
Будуть верби зеленіти,
Ось лиш дощик прилетить.
— Звідки дощ іде?
— Із неба!
— Де іде той дощ?
— Де треба.
Без дороги ходить скрізь —
через поле, через ліс.
— А чи є у нього ноги?
— Та нащо дощеві ноги,
коли ходить без дороги!
Між травинок — дощ зелений,
На фіалках — синій,
На ромашках — білий-білий,
Сірий — у хмарині.
На червоних черевичках
Крапельки червоні…
І чомусь прозорі зовсім
На моїй долоні.
Світило сонце, й дощ поливсь
На сад, на хати, площі.
Говорить мама: — Подивись,
Сліпий сьогодні дощик.
А я кажу: — Він не сліпий!
Він, певне, бачить, мамо,
Бо нас знайшов і покропив
В садочку під кущами!
Хмара поле вкрила —
Поле зашуміло,
Колосок хитнувся —
І дощик линувся:
Закапотів над квітами —
Прив’ялими, невмитими;
Над житом і над гречками
Пролився озеречками;
І задзюрчав потоками,
Щоб ми по них потопали!
Дощик чисто,
Дощик чисто
Умиває наше місто.
Умиває він топольки,
І травичку, і квітки.
І розкриті парасольки,
І барвисті парасольки
Під дощем, немов грибки.
Дощ ішов, спіткнувсь і впав,
Вилив воду із холяв.
І маленькі дві краплинки,
Мов коштовні намистинки,
Заблищали вмить на сонці
У кульбабки на долоньці.
Дощик, Дощик! —
Аж залопотіло.
Ліс і поле,
Все навколо
Дощику зраділо.
Дощик, Дощик! —
По дорозі стука.
Ми краплини.
Мов перлини,
Ловимо у руки.
Дощик, Дощик! —
Не дає гуляти.
Ми з ляльками,
З іграшками
Біжимо до хати.
