З гумором: Якби Тарас Григорович Шевченко жив зараз і вів би фейсбук, то це було б так:

    Поширити:

    Якби Тарас Григорович Шевченко жив зараз і вів би фейсбук, то це було б так.

    Пише Тарас Григорович у фейсбуку:

    “Садок вишневий коло хати.
    Хрущі над вишнями гудуть.
    Плугатарі з плугами йдуть.
    Співають ідучи дівчата.
    А матері вечерять ждуть.”
    Коментарі:



    “Вишні біля хати не треба саджати, біля хати треба саджати горіх, бо горіх то дуже від мух добре”.

    “Слухайте, чому вечерю завжди має готувати мати? А мати що, не напрацювалася за день? Ось у мене в родині завжди готує чоловік – и знаєте, так смачно готує!”
    (комент до цього коменту: “Він що в тебе, гей, що на кухні порається? Кухня – то не для чоловіків!”)

    “Я хочу порекомендувати дуже гарний засіб від хрущів. Сама користуюсь багато років. І недорого коштує”

    “Ці дівчата вже задрали, кожного вечора йдуть і пісень волають, порядку для них не існує! Наступного разу буду поліцію викликати”
    (комент до цього коменту: “Та заміж ім треба, терміново. Ходять горлопанять, бо чоловіка нормального в них нема”)

    “Людоньки, порадьте, а що ви готуєте на вечерю для плугатарів, щоб дешево і ситно?”
    (комент до цього коменту: “А в тебе що, руки з ср;аки, що сама готувати не вмієш?”)

    “А я посадила сакури. Нашо мені ті вишні. Ось фото, подивіться”

    “Автор, ви все брешете. Коли вишні квітують, то хрущів ще нема”
    (комент до цього коменту: “А де він написав, що вишні квітують? Просто ж про садок мова”)

    “Де ви тих хрущів побачили? Холоднеча така, якась аномалія, то все глобальна зміна клімату, такого ще не було, такого холодного травню”



    “А чого це плугатарі ті плуги з собою тягають? Ось я збудував комору для плугів прямо на полі, дуже зручно. І нічого тягати з собою не треба”

    “Вечеряти – то зло. Я на інтервальному голодуванні, вже два роки як відмовилась від вечері, за цей час схудла на 25 кіло і виглядаю, як дівчинка. Зараз в мене коханець на 10 років молодше, я дуже задоволена”
    Тарас Шевченко
    Дивлюся, аж світає…
    Осип Курилас 15 грудня 1918 p.

    Поширити: