5 українських етно-гуртів, які відроджуюють давні традиції української музики
Вони відроджують давні традиції української музики з її містикою та глибиною. І роблять це так, що під їхні ритми легко затанцюють сучасні клуби!
Joryj Kłoc (Львів)
Joryj Kłoc – дайбоже-етно-гіп-чорт-гоп ватага з міста Лева, яка на підмостках коїть «шалену розруху»!
Хлопці вичавили забійний рок-н-рол і драм-н-бас з наших давніх гудúл. В їхніх руках по-сучасному задзеленчали:
− бýхало (бубен, у який століттями товчуть славетні карпатські троїсті музики)
− рéля (колісна ліра, що ïï використовували лірники- кобзарі)
− контрагуслі (гуцульська назва альта)
− акустична гітара (якої наші троїсті музики й близько в очі не бачили! 😉
Назва Joryj Kłoc походить з таємної мови (арґо) закритих братств незрячих лірників і кобзарів, що мали свої закони та літописну спадковість, яка сягала глибини віків й повноцінно протрималася до 1930-х років ХХ століття − коли большевицькі репресій перемололи чи не усіх живих тоді лірників на Вкраїні…
На тій таємній лірницькій говірці слово JORYJ [йорий] − означало: поважний, шанований; а також: шалений, навіжений, бунтарський, несамoвитий, відчайдушний, шибай-головий, запеклий. А KŁOC (зустрічається вимова як [клоц], так і [клЬоц]) − шмат, кавалок, кусень; або ж − чоловік, старець, мудрець, знавець, велет.
ДахаБраха (Київ)
“ДахаБраха” – це багаторічний експеримент у царині космології людської душі. Він ґрунтується на вірі наших предків, теорії хаосу та метафізиці пісенної творчості народів світу. Із цього синтезу і бажання створювати музику не лише усвідомленою, але й одухотвореною, група “ДахаБраха” виокремила свій стиль, з якого власне формується новий епос.
Героями нового епосу стають слухачі з чутливими серцями, в яких живуть відображення традицій, знань і сили минулих поколінь. Залишаючись на позиції медіума, “ДахаБраха” вдається до мови музики для того, щоб спонукати людину до взаємодії з її власною полум’яною енергією.
У складі трупи театру “ДАХ” гурт виступив на багатьох театральних фестивалях, з концертами він з\’являвся на Womad, GlobalFEST, Helsinki Festival, Med, Mundial, Oslo World Music Festival, Pohoda, Rudolstadt, WOMADelaide, Cinars, Dublin World Music Festival, Ethno Port, Сотворение Мира, Этномеханика та інших музичних фестивалях в усьому світі.
Живий дух у композиціях “ДахиБрахи”, дитинна щирість і відвертість її учасників на фоні скреготу жорнових каменів сучасного суспільства – власне це і є метафізика, екстракт сонця, сіль землі.
Фолькнери (Київ)
“Фо́лькнери” — український фрі-фолк гурт з Києва, що поєднує у своїй діяльності музичну, етнографічну, туристичну та кінематографічну складові.
Назва Фолькнери походить водночас від прізвища американського письменника Вільяма Фолкнера та терміну “фольклор”. За словами Володимира Муляра, під час велоподорожі до Абхазії, в період пошуку назви для гурту до нього уві сні з’явився сер Вільям Фолкнер, запропонувавши використати для назви його прізвище. За дивовижним збігом воно виявилося співзвучним з терміном “фольклор” — предметом діяльності гурту.
Гич Оркестр (Львів)
“Гич-оркестр” зі Львова делікатно грає екстравагантну музику, співає пісні несправедливо призабутих поетів, як-от: Тичина та Сосюра, творить композиції на лірику Мар’яна Пирога й активно переосмислює народну творчість. Він шанує традицію, але при цьому його музика народжується у радості експерименту.
В “Оркестрі” грають вісім хлопців, які своїми інструментами й голосом дарують щастя слухачам тут і тепер. Зрештою, саме слово “гич” – це вигук радості і захоплення.
Бурдон (Львів)
Бурдон — музичний етно-гурт, створений у 2002 році, виконує музику інспіровану переважно східно-європейським і, зокрема, карпатським фольклором, проте джерела його натхнень розташовані на теренах мало не цілої Європи, від Скандинавії до Балканів. Задля кращого відтворення давнього та живого звучання етнічної музики, гурт використовує народні інструменти, часто досить незвичні, як от давня фіделя, балканська бузукі і тапан, українська ліра колісна, східна дарабука тощо.
Та попри фольклорні впливи музиканти домагаються сучасного, свіжого трактування традиційної музики, не претедуючи на автентичну відповідність матеріалу. Термін бурдон означає постійний звуковий тон на фоні мелодії, частіше в музиці давній фольковій або в будові народних інструментів (дуда, ліра колісна, дримба).
