7 чудес України: найкрасивіші історико-архітектурні пам’ятки

    Поширити:

    7 чудес України» – загальнонаціональна акція, започаткована Фондом «Рідна країна» у 2007 році.

    Цей масштабний і успішний проект став важливою подією в житті українців, які змогли визначити «7 історико-архітектурних чудес України»: Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», Києво-Печерська Лавра, Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», Національний дендрологічний парк «Софіївка», Херсонес Таврійський, Софія Київська та Національний заповідник-острів «Хортиця».

    Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»

    Місто Кам’янець-Подільський хоч не є обласним центром, проте зберегло дух середньовіччя і займає третє місце після Києва та Львова за кількістю пам’яток старовини і культури.

    Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» є одним із найстаріших на території України. Загальна площа заповідника сягає 121 га та налічує майже 200 пам’яток архітектури. До творення неповторного архітектурного обличчя міста у різні періоди історії доклали майстерності своїх рук архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини.

    Кам’янець-Подільський вражає вдалим поєднанням потужних оборонних мурів міста, Старого замку XII-XVIII століть та високих стрімких скель каньйону річки Смотрич. Не менш привабливий для любителів фортифікації і комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст.оріччі, що є єдиним збереженим зразком такого типу споруд нідерландської школи.

    Національний дендрологічний парк «Софіївка»

    «Софіївка» – національний дендрологічний парк України, пам’ятка краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – першої половини XIX століть. Парк розкинувся на площі майже 180 га на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області.

    Заснував «Софіївку» у 1796 році власник міста Умані, магнат Станіслав Щенсний Потоцький і назвав його на честь дружини – красуні-гречанки Софії Вітт-Потоцької. А подарований парк був у день її янгола в травні 1802 року.

    Дивовижні пейзажі парку прикрашають екзотичні рослини, фонтани, скелі, гроти, павільйони, альтанки і античні скульптури.

    Києво-Печерська Лавра

    Сьогодні Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник – найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких – пам’ятки історії і культури. Серед них – 2 унікальних підземних комплекси, храми, пам’ятки архітектури XI–XIX століть, численні виставкові приміщення.

    Також на території заповідника розміщені музеї: Музей книги і друкарства України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України.

    У музеях і фондах можна побачити рукописи старовинних книг, ікони, колекції тканин і вишивок, роботи з дорогоцінних металів, стародавні гравюри та витвори сучасних митців.

    Софія Київська

    Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХІ століття. У 1990 році собор разом ансамблем монастирських споруд на його подвір’ї занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

    Софія зберігає найбільший у світі ансамбль унікальних мозаїк і фресок першої чверті ХІ ст. – 260 м кв. мозаїк та 3000 м кв. фресок. Цінною реліквією собору є мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, в якому покояться останки князя.

    Взагалі, Софійський собор – це справжня культурна скарбниця, що поєднала в собі і архітектуру, і скульптуру, і малярство, і ювелірне мистецтво.

    Тут відбувалися і найвидатніші події у становленні української державності. На початку ХХ століття на Софійському майдані проголошувались Універсали Центральної Ради Української держави 1917–1918 рр. Тут у 1991 році Всеукраїнським народним віче підтримано Акт про державну незалежність України.

    Херсонес Таврійський

    Історія Херсонеса є частиною історії Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії, Київської Русі. Територія сучасного заповідника охоплює межі стародавнього грецького міста – Херсонеса Таврійського, що було засноване давньогрецькими колоністами у V ст. до н.е. на узбережжі Чорного моря. Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді у грецькому та римському світах.

    До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них – елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, обладнання для засолювання риби, колодязі тощо.

    Територія Херсонеса досліджується археологами уже 180 років. За цей час відкрито понад третину міста. Серед археологічних знахідок є унікальні – присяга громадян Херсонеса ІІІ ст. до н.е., декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тисяч експонатів.

    Національний заповідник-острів «Хортиця»

    Національний заповідник «Хортиця» – це єдина комплексна історико-культурна та природна пам’ятка в Україні, що охоплює період історії людства від доби палеоліту до сьогодення.

    Зважаючи на унікальність, заповідник «Хортиця» занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка національного значення. На його території нараховується понад 100 пам’яток археології та історії.

    До складу заповідника увійшли сам острів Хортиця і прилеглі до нього скелі й острови Байда, Дубовий, Розстебин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра, що мають загальнодержавне та історичне значення.

    Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»

    Хотинська фортеця – перлина архітектури XIII–XVIII століть з багатовіковою цікавою історією, що веде свій початок ще від Хотинського форту, побудованого у X столітті князем Володимиром Святославичем. Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки.

    Місто було важливим пунктом у європейсько-азійській торгівлі.

    У 2008 році, відбувся другий етап акції – «7 природних чудес України», переможцями якого було визнано: Біосферний заповідник «Асканія-Нова», Регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Дністровський каньйон, Мармурову печеру, Національний природний парк «Подільські Товтри», озера Світязь та Синевір.

    Біосферний заповідник «Асканія-Нова» потрапив до списку 77 чудес світу!

    Після проведення цієї акції, один з її переможців – Біосферний заповідник «Асканія-Нова» став учасником всесвітньої акції «New seven wonders of nature» (450 номінантів з усього світу) і потрапив до списку 77 чудес світу!

    Обидва етапи акції під загальною назвою «7 чудес України» мали великий успіх, тому у 2010 році широкому загалу було презентовано третій проект акції – «7 чудес України: замки, фортеці, палаци».

    В результаті його проведення були обрані такі переможці: Аккерманська фортеця, Алупкінський палац, Кам’янець-Подільська фортеця, Луцький Верхній замок, Митрополичий палац у Чернівцях, Палац Тарновських у Качанівці, Хотинська фортеця.

    Серед переможців акції – представники з усіх регіонів України. І це ще раз доводить, що наша держава має такий потенціал, якому може позаздрити будь-яка країна!

    Джерело

    Поширити: