24 анекдоти про українців: з гумором, “перцем” і з “родзинкою”
Українці завжди славились своїм почуттям гумору. Навіть в ситуаціях, коли не зовсім до жартів, завжди знайдеться місце для влучного дотепу чи свіженького анекдоту.
Вчені кажуть, що трохи самоіронії є доброю ознакою душевного здоров’я і свідченням того, що людина перебуває у гармонії з собою.
Українські жарти здебільшого не злостиві. Вони дозволяють і над собою посміятись, і з сусіда покепкувати.
Посмійтеся на здоров’я!
Про село і кумів
— Куме, а що це воно таке, що ваша свиня на трьох ногах шкандибає? Га?
— Та я що, дурний? Через миску холодцю цілу свиню колоти?!
***
— Добрий день, куме, що п’єте?
— Українське мохіто.
— Ром та м’ята?
— Та ні, горілка та петрушка.
***
— Куме!
— Га?
— А що ви робите в моєму погребі?
— Та вас шукаю!
— А навіщо сало з’їли?
— Та щоб під ногами не валялося!
***
— Куме?!
— Шо?
— А знаєте, яка різниця між пудрою і Верховною Радою?
— Яка?
— Пудра — то до лиця, а Рада — то до ср*ки!
Про українців і росіян
Помирає старий бандерівець. Навколо зібрались усі його родичі, слухають заповіт:
— Хлопці, бережіть Путіна!
— ?
— Ненависть до Путіна — чи не єдине, що так добре об’єднує Україну!
***
Українець та росіянин їдуть в поїзді. Українець дістає сало, починає нарізати, під самогонку починає їсти. Росіянин дивиться голодними очима і просить:
— Может угостишь?
— Нема питань, але ти випий спочатку літр води.
Росіянин випив. Українець каже:
— Ну як, хочеш ще сала?
— Уже нет…
— Ну, ось бачиш, то ти не їсти, а пити хотів!
***
1961 рік. 12 квітня. Карпати.
Сивий гуцул стоїть на вершині гори, дивиться на полонину, люльку смалить.
Підбігає онук, радісно так вигукує: “Дiду, дiду, москалi у космос полетiли!” Дід не реагує, тільки люлькою пихкає.
Після -надцятого разу дід скошує очі до онука і питає: “Що, усi?”
***
Йдуть по пустелі українець з цілим мішком сала та москаль з мішком золота. Вже довго йдуть, втомились, їсти хочеться.
— Слухай, українцю, а давай уявимо, що ми на базарі — ти продаєш сало, а я в тебе куплю.
— Ну давай! Один кілограм за мішок золота.
— Ти що, збожеволів? За якийсь один кілограм сала цілий мішок золота!
— А ти, москалику, піди по базарі пройдись — поторгуйся!
***
— А Ви знаєте, що у москалів означає наше слово “шабля”?
— І що ж у москалів означає наше слово “шабля”?!
— А от що: “шабля” — це у них “Тихіше, панночко!”
***
Вмирає старий бандерівець.
— Синку, клич скоріш парторга, хочу в партію вступити.
— Тату, що з вами? Усе життя ненавидiли ж.
— Не бiда, синку. Умру — то хоч на одного комуняку менше стане.
Про українців та інших іноземців
Запропонували французу, американцю й українцю: хто скільки об’їде на коні, тому стільки землі й дадуть.
Француз проїхав кілометр, зупинив коня і каже: “Мені досить. Тут я поставлю садибу. Там — квітник. А там на шезлонгах відпочиватиму. А ось там — виноградник”.
Американець проїхав три кілометри й зупинив коня: “Мені вистачить. Тут буде моя вілла. Там — газон. А ось там — майданчик для вертольота. А ще далі — майданчик для гольфу”.
Українець заскочив на коня й погнав… Жене-жене коня, жене-жене… Загнав коня, кінь упав. А українець на ноги й бігти! Біжить-біжить… Зашпортався, впав. Уже відчуває, що не може бігти. Повзе-повзе — все, відчуває, вже більше й повзти не може.
Знімає з голови шапку, з останніх сил жбурляє її перед себою й стогне: “А там іще огірочки посаджу!”
***
Заходить українець в купе, де сидять троє афроамериканців:
— Хлопці, тут щось горіло?
***
Зустрілись гуцул і чукча. Чукча:
— Відгадаєш скільки у мене оленів — обох віддам!
— Два.
— УУУХХХХ! Шаман!
***
Міжнародний конкурс з в’язання серед бабусь:
— Українська бабуся зв’язала шкарпетки;
— Голландська бабуся не змогла зв’язати й двох слів;
— Китайська бабуся зв’язала айфон;
— Сомалійська бабуся зв’язала всіх бабусь і почала вимагати мільйон доларів.
Про українців і українок
— Як вам вдалось прожити 50 років з чоловіком у повній гармонії без жодної сварки?
— Дуже просто. Коли ми одружились, мій чоловік посадив мене в карету і повіз на своє ранчо.
Поки ми їхали, один з коней спіткнувся і він спокійно сказав: “Раз”.
Через 15 хвилин цей кінь спіткнувся ще раз і він сказав: “Два”.
І вже коли ми під’їжджали до його ранчо цей же ж кінь спіткнувся втретє.
Він сказав: “Три” i пристрелив тварину. Я, звичайно, почала кричати, наробила шуму, почала жаліти бідного коника.
— І що?
— І він сказав “Раз”.
***
“Приваблива брюнетка, 90-60-90, зріст 175 см, довжина внутрішньої поверхні стегна — 56 см, обійма плечей — 114 см, відстань між очима — 2 см, довжина волосся — 34 см. Продам рулетку”.
***
У суді слухається справа про розлучення. Дружина:
— Я вимагаю, щоб нас розлучили: чоловік без мого відома продав всі каструлі, а гроші пропив.
Чоловік:
— Я теж прошу нас розлучити: пропажу каструль ця ідеальна господиня виявила тільки на 16-й день!
***
— Хто у вас в домі хазяїн: ти чи дружина?
— Звісно, я!
— А чого ж ти, коли вип’єш, спиш під дверима?
— Бо — хазяїн: де хочу, там і сплю!
***
— Кохаааанииий, я прийшлаааа!
— Знову п’яна? Ось, і йди туди, де пила!
— Алло, дівки! Зараз прийду, я відпросилася.
Анекдоти з Одеси
Столицею гумору в Україні по праву вважають в Одесу. Самі ж одесити люблять і новий анекдот розказати, і про себе пожартувати.
***
Одеса. Третя ночi.
— Тук-тук!
— Ой, а хто там?
— Бандити.
— Ой, а що Вам треба?
— Сто кiлограмiв Вашого золота.
— Ой, а сто десять?
— Сто десять, так сто десять
— Сарочко, золотко, вставай — по тебе прийшли.
***
— Софочка, і шо показало УЗД?
— Воно показало, шо таки буде весілля!
***
В одеській аптеці:
— У вас є засіб для вирощування волосся?
— Є.
— Хороший?
— Таки не те слово! Ви бачите за касою жінку з вусами? Так це моя Сара! Вона намагалася відкрити пляшечку зубами.
***
— Рабинович, вчора у театрі я бачив вашу дружину. Вона так кашляла, що всі на неї озиралися. У неї грип?
— Ні, у неї нове плаття!
***
Одеса. Комунальна квартира.
— Фіма, нащо ти взяв новий пакетик чаю?
— На старому вже ниточка обірвалася.
— І шо таке, рук нема, шоб пришити?
