20 потішних гуморесок Павла Глазового для дітей: про школу, мову, батьків та вчителів

    Поширити:

    Павло Глазовий – був справжнім майстром слова.

    Гуморески Павла Глазового для дітей – цікаві, веселі та смішні, короткі про школу, про вчителів, про свиней, про мову. Дитячі гуморески Павла Глазового допоможуть знайти відповіді на різні питання.

    Павло Глазовий “Допитливий син”


    — Чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон?
    — Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.
    — Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?
    — Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.
    Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?
    Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.
    — Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним.
    Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

    Павло Глазовий Гумореска “Радіолюбитель” 


    Заснув татко на дивані, зігрітий обідом,
    Хропе, сопе, свище носом, аж чути сусідам.
    А синочок слухав, слухав, приглядався скоса,
    Потім підбіг до батечка і крутнув за носа.
    — Що ти, капоснику, робиш? — здивувалась мама.
    Виключаю, бо у татка погана програма.

    Павло Глазовий Гумореска “Пряник” 


    — У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.
    Дід журливо посміхнувся: — Вже давно немає.—
    Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
    Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

    Павло Глазовий Гумореска “Буйні предки” 


    Вдарив батько спересердя хлопчика малого.
    Той поплакав, переплакав та й питає в нього:
    —Тебе, татку, бив твій татко?
    — Бив, та ще й немало.
    — Ну, а татка твого били?
    — Теж перепадало.—
    І сказало хлопченятко, заломивши ручки:
    — Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.

    Павло Глазовий Гумореска “Де беруться діти” 


    — Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.
    А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
    — Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.
    Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.
    Тебе знайшов на соломі біля клуні татко…
    — І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
    — От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.
    Хоч би одне появилось на світ по-людському…

    Павло Глазовий Гумореска “Хитра макітра”


    На базарі молоко продавала тітка
    І поставила рядком хлопця-малолітка.
    — Стій отут і ні на крок не відходь від мами.—
    Підійшов до них дідок з довгими вусами.
    Не торгуючись купив молока півлітра
    І хлоп’яті підморгнув:
    — В мене є макітра.
    Виллю в неї молоко й кип’ятити стану.
    Буде мало, то доллю ще й водиці з крану.
    — А навіщо доливать? — хлопченя спитало.
    Мама й так води в бідон налила немало.

    Павло Глазовий Гумореска “Неправда”


    — Гей, Олено! — ізнадвору бригадир гука.
    — Йди скажи: немає дома,— мати вчить синка.
    Хлопчик вискочив: — Немає дома вже давно.
    — Ти обманюєш, я маму бачив крізь вікно.—
    А малий насупив брівки:
    — Неправда якраз!
    Мама першою з віконця побачила вас!

    Павло Глазовий Гумореска “Душа і тіло” 


    От біда! Накоїв шкоди пустунець синок.
    Татко врізав нижче спини, знявши поясок.
    Той у сльози. Батько просить:
    — Годі сльози лить.
    Ну не плач, бо вже у мене аж душа болить.—
    Та синочка це, як видно, мало утіша.
    — Тут болить у мене дужче, ніж твоя душа.

    Павло Глазовий Гумореска “Саша” 


    Пожалійте, люди, карапуза Сашу:
    Дуже він не любить їсти манну кашу.
    Каже: — Як пожежником стану я колись,
    Потушу пожежі, де б не зайнялись.
    Тільки магазина я тушить не стану,
    Де мені купує мама кашу манну.

    Павло Глазовий Гумореска “Чудний школяр” 


    Двох онуків дід старий
    Посадив на руки
    Та й розказує казки.
    Слухають онуки.
    Раптом меншенький спитав:
    — А скажіть, дідусю,
    Ви ходили в перший клас?
    — Та ходив, Павлусю.
    — От був номер! — малюки
    Сміхом залилися,—
    Як до школи ви прийшли
    З бородою й лисі.

    Павло Глазовий “Таткова радість” 


    Татко хвалиться синочком: — Хто б мені повірив?
    Три годочки, а вже знає всіх тварин І звірів.—
    Тітка книгу товстелезну Дістає із шафи.
    — Що оце? — кива на зебру. —- Це такі зирафи.
    — А оце? — осла підносить.
    — Це таке лосатко.
    — А оце? — на мавпу тиче.
    А оце мій татко!

    Павло Глазовий “Онучок”


    — Лягай спати вже, онучку,— дід говорить басом.
    — Я, як був таким маленьким, лягав з курми разом.
    — А онучок зубки скалить: — Як же ви там спали?
    Як ви з сідала, дідусю, додолу не впали?

    Павло Глазовий “Харя”


    Баба сердиться на внука: — Таке оглашенне…
    Харя, чуєш,,повернися! Харя, йди до мене! —
    Біля баби зупинився молодий мужчина.
    — Що за слово? Що за харя? Це ж мала дитина.—
    Баба з місця підхопилась: — Причепились даром.
    Я ж не винна, що хлопчину назвали Ерхаром.

    Павло Глазовий “Лелека”


    Із родильного будинку повернулась мати.
    — Тобі, синку,— пита батько,— сестру показати?
    — А звідкіль вона взялася? — сердиться хлоп’ятко.
    — Нам приніс її лелека,— фантазує татко.
    Хлопчик дивиться спідлоба, крутить головою.
    — Звідкіля ж у нас лелеки візьмуться зимою?
    Всі лелеки полетіли в Африку далеку.
    Краще, татку, ти спочатку принеси лелеку.

    Гумореска Павла Глазового “Табель”


    Питається сина батько Опанас:
    — Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас?
    — На деньок у мене попросив Марат.
    — А чого це раптом?
    — Каже, напрокат.
    Учиться він класно, на «чотири» й «п’ять».
    Хоче моїм табелем предків полякать.

    Павло Глазовий “Невгамовний син”


    Запросив директор школи — це вже котрий раз! —
    Матір лобура, що ходить у десятий клас.
    — Угамуйте,— каже,— сина. Вчора ваш Петро
    Семикласниці Марусі поламав ребро.—
    А матуся: — Ви, звиняюсь, странний чоловік.
    Я ж не винна, що у сина переломний вік.

    Гумореска Павла Глазового “Івасик” 


    Батько дивиться у зошит.
    — Двійка, двійка… Стид і страм!
    Я, їй-право, побоявся б показать таке батькам.—
    А Івасик-першокласник перед ним стоїть, як туз.
    — А чого,— пита,— боятись? Я тобі не боягуз.

    “В кого батько розумніший”

    Сперечаються хлоп’ята, жваві дошкільнята.
    — А наш татко розумніший за вашого татка!
    — Чого ж це він розумніший?
    — Того, що наш татко
    Грошей вашому позичив отако багато.
    — Не хвалися, бо розуму в нашого хватає.
    Він як гроші позичає, то не повертає.


    Гумореска Павла Глазового “Кругла хата” 


    Прочитав школяр Євген у серйозній книжці,
    Що філософ Діоген жив колись у діжці:
    І дивується хлопчак:
    — Як це можна, тату,
    Щоб філософ — і не міг збудувати хату? —
    БаТько каже: — Хто ж, синок, лізе в бочку з жиру?
    То він штучку відколов, щоб дали квартиру.


    Балакучий Пилип

    Серед ночі по провулку
    шкандибав Пилип.
    Раптом вибіг з підворотні
    здоровенний тип.
    Ледь не плаче: — Ой братишка,
    може, скажеш ти,
    Де міліція районна. Як туди пройти? —
    А Пилип знизав плечима:
    — Як тобі сказать?
    Звідсіля до неї буде кілометрів п’ять.
    — А дільничний де приймає?
    — аж трясеться тип.
    — Та ніхто тут не буває,
    — відмахнувсь Пилип.
    Тут міліції ніколи не стрічав ніхто…
    — Ну, тоді витрушуй гроші
    і знімай пальто!

    Поширити: