10 гуморесок Павла Глазового, які розсмішать усіх – від малого до старого

    Поширити:

    Гуморески Павла Глазового люблять як діти, так і дорослі. Настільки вміло обігрувати слова та передавати мудрість через гумор вміє далеко не кожен. А Глазовий у цьому справжній майстер.

    Зібрали для вас 10 гуморесок автора, які піднімуть настрій усім без винятку

    МОЛОДЯТА

    Після свайби каже Рая:

    — Прости мене, Грицю!

    Я від тебе приховала

    Одну таємницю.

    Я про це раніш боялась

    Навіть говорити.

    Знай, коханий: я нічого

    Не вмію варити.

    Я ніколи навіть супу

    Іще не варила…

    Гриць утішив:

    — Не для того

    Взяв я тебе, мила.

    Не псуватимеш на кухні

    Білих своїх рук ти:

    Я ж не вмію заробляти

    Грошей на продукти.

    ____

    ЗАЛІЗНЕ МАЙНО

    — Чого, брате, засмутився?

    Чого зажурився?

    — З дружиною позавчора

    В суді розлучився.

    Все вона собі забрала,

    Що було в квартирі,

    А мені утюг дістався

    Та залізні гирі.

    — А нащо ти брав залізо,

    Інтересне діло?

    — Хто там брав!

    Воно за мною

    Слідом все летіло.

    ____

    ТАТКІВ ДРУГ

    Запитала свою маму

    Донечка мала:

    — А це правда, що ти, мамо,

    У землі жила?

    — Звідкіля ти цю дурницю

    В голову взяла?

    — Та ж до нас приходив дядя,

    Ну, отой… оцей,

    Що ходив із татком разом

    Вчитися в ліцей.

    Ти пішла купить для нього

    Пляшку коньяку.

    А він каже: — Де ти жінку

    Викопав таку?

    ____

    РОЗМОВА

    — Жінку мав я, друже,

    Ідеал краси!

    Талія тоненька,

    Як ото в оси.

    А тепер змінилась,

    А тепер не та.

    Зіпсувала к бісу

    Зайва повнота.

    Другий головою

    Сивою хита:

    — Правду ти говориш,

    Котяться літа.

    Тільки в мене жінка

    Й досі, як оса:

    Наче й не тоненька,

    А проте куса…

    ____

    МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ

    Оженився стильний Боба,

    Взяв дівульку Жанну.

    Через місяць він признався

    Слюсарю Івану:

    — Бачу, брате, що женитьба —

    Діло нешутейне.

    Сумніваюсь, що на світі

    Щастя є сімейне.

    — Щастя є! — сміється слюсар,

    Це я добре знаю.

    Я собі сімейне щастя

    Ясно уявляю.

    Це таке, як бочка з дьогтем.

    В неї для приманки

    Зверху влито трохи меду,

    Так, не більше банки.

    Меду вистачить на місяць,

    Може, на півроку,

    А вже далі з чистим дьогтем

    Матимеш мороку.

    — Ех, — зітхнув нещасний Боба, —

    Дорогий браточку!

    Значить, я не з того боку

    Відкупорив бочку…

    ____

    РОЗТИРАННЯ

    Приплентався до лікаря

    Товстенний дядило.

    — Десь, — зітхає, — простудився,

    Сильно прикрутило.

    Отут мені, в кінці спини,

    То смика, то штрика.

    Лікар каже:

    — Це не страшно,

    Біда невелика.

    І у мене від простуди

    Теж таке буває.

    Мені жінка хворе місце

    Спиртом розтирає.

    — Спирт поможе, —

    зрадів хворий, —

    То штука відома!

    А коли супругу вашу

    Застать можна дома?

    ____

    УЧЕНІЄ — СВІТ

    Зубрить дід англійську мову,

    Хоч йому вже близько ста.

    З словником казки дитячі

    Помалесеньку чита.

    — Пліз гет май шуз мендид, бабо! —

    Раз повів він мудру річ.

    Баба злиться: — Що це значить?

    — Постав валянки у піч.

    Вранці баба діда будить:

    — Гей-окей! Шурлів-мурлів!

    Дід питає: — Що це значить?

    — Правий валянок згорів!

    ____

    ЧОГО НЕМА — ТОГО НЕМА

    Дідок сусідці підморгнув,

    А та стоїть регочеться:

    — У вас, я бачу, потяг є,

    До молодичок хочеться.

    Дідок скривився жартома:

    — Моя ти чорнобрива,

    Ще потяг є, але нема…

    — Чого, дідусику, нема?

    — Нема локомотива.

    ____

    ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ

    — Де взялися ми? — онуки

    Спитали в бабусі.

    А бабуся пояснила

    В старовиннім дусі:

    — Тебе знайшли у капусті,

    Тебе — в бараболі.

    Тебе знайшли під вербою,

    Тебе — на тополі.

    Тебе знайшов на соломі

    Біля клуні татко…

    І тут раптом обізвалось

    Якесь онучатко:

    — От сімейка, так сімейка!

    Хоч тікай із дому!

    Хоч би одне появилось

    На світ по-людському…

    ____

    БАЛАКУЧИЙ ПИЛИП

    Серед ночі по провулку

    Шкандибав Пилип.

    Раптом вибіг з підворітні

    Здоровенний тип.

    Ледь не плаче: — Гей, братишка,

    Може, скажеш ти,

    Де міліція районна,

    Як туди пройти?

    А Пилип махнув рукою:

    — Як тобі сказать?

    Звідсіля до неї буде

    Кілометрів з п’ять.

    — А дільничий де приймає? —

    Аж трясеться тип.

    — Та ніхто тут не буває, —

    Відмахнувсь Пилип.

    Тут міліції ніколи

    Не стрічав ніхто…

    — Ну тоді витрушуй гроші

    І знімай пальто!

    ____

    СЕМЕНОВЕ СОБАЧА

    — Мав я, куме, собача —

    Ну, на всю округу!

    Узнавало по очах

    Злодія, хапугу.

    Як зустріне десь того,

    Хто хапає, краде —

    Загарчить, аж зашкварчить,

    Тут же і насяде.

    — А куди ж те собача

    Діли ви, Семене?

    — Та продав, бо почало

    Кидатись на мене.

    Поширити: